<span>Ліричні пісні «Зів’ялого листя» він сам назвав найсуб’єктивнішими з усіх, що з’явились у нас з часу автобіографічних поезій Т.Шевченка, але «найбільш об’єктивними у способі малювання складного людського чуття».</span>Бо ці верші нібито не схожі один на одного , але мають щось спільне, те що їх об*єднує. Ліризм пронизує саму композицію книги. Пісні її — це три «жмутки» зів’ялого листя. Розповідаючи про муки свого нерозділеного кохання, герой ніби розриває жмуток за жмутком, розкидає зів’яле листя своїх пісень, щоб воно, підхоплене вітром, щезло безслідно.
А на Удресте всегда тишина.
<span> Там и зимою весна.</span>
Бабуся буває старша за дідуся і вона багато чого в своєму житті бачила чула навчилася і мудріша за всіх нас разом взятих.Бабуся завжди може розповісти щось цікаве може розказати історію зі свого життя.Цінуйте свою бабусю.
<span>Художественная деталь- изобразительная и выразительная подробность, несущая определенную эмоциональную и содержательную нагрузку, одно из средств создания автором картины природы, предмета, характера, интерьера, портрета и т. д. . В своем творчестве великий русский писатель Иван Сергеевич Тургенев использовал широкий спектр литературных приемов: пейзажи, композиционное построение, систему второстепенных образов, речевые характеристики и др. . Но наиболее впечатляющим и многогранным средством авторского воплощения идей и образов на страницах произведений является художественная деталь</span>
Только в самые длинные дни