Мені дуже подобається міфологія давної Греції та Давнього Риму. Світ безстрашних героїв та жахливих чудовиськ не може оставити байдужим. Герої стародавньої міфології вчать нас бути хоробрими, допомагати слабким та вірити в чудо. Майже всі персонажі міфології викликають в мене почуття захоплення, особливо Геракл та його дванадцять подвигів, боротьба Персея зі страшними чудовиськами, пригоди молодого Персея.
Але серед великої кількості розумних та сильних міфологічних персонажів, більш за всіх мені подобається добрий та справедливий титан Прометей. Його подвиг полягав у тому, що він викрав вогонь у богів Олімпа, щоб поділитися їм з людьми. За його допомогою люди стали незалежними від богів. Герой навчив людей писати та рахувати. Показав населенню деякі ремесла, навчив добувати та робити різні предмети із металу. Раніше не мали змоги виходити в море, а тепер Прометей Показав їм, що можна будувати судна.
Люди навчилися робити ліки та боротися зі хворобами. Коли люди навчилися все робити самі, вони перестали поважати та молитися богам Олімпу. За цей найголовніший бог Олімпу Зевс і захотів покарати доброго титана. За щиру допомогу людям Прометея прикували до скелі. Вдень сонце нещадно палило його тіло, вночі поливав холодний дощ. Але на цьому муки героя не закінчувалися, щодня величезний орел усаджувався на груди Прометею і клював його печінку. Наївшись досита, орел відлітав. Вночі рани титана загоювалися, але на ранок страждання поновлювалися.
Щоб стати вільним Прометею потрібно було відкрити тайне пророцтво для Зевса, але титан не хотів цього робити. Але через деякий час Прометей все ж вирішив допомогти Зевсу і відкрив тайну. Після цього бог і титан помирилися. Геракл, син Зевса, убив орла, який мучив титана, розбив кайдани Прометея, і звільнив його. Скінчилися його муки.
<span>Розповідь про титана Прометея мене захоплює тим, що вчить нас бути мужніми та добрими до тих, хто слабіше. Прометей пожертвував собою, щоб люди змогли жити краще, він проявив себе як сильний та справедливий герой.</span>
Тема детства, тема помощи
Я учусь у Природы
Рисовать небосводы,
Я учусь у Природы
Облака рисовать.
Ты скажи мне, Природа,
Эти дивные краски
Где берешь ты, Природа?
Я хочу это знать.
Многоцветие красок
Из неведомых сказок
Набрала ты, наверно,
Когда осень пришла.
Вижу желтые листья,
Вижу красные листья,
Разноцветною кистью
<span>Ты по ним провела.</span>
У меня много игрушек, и каждую из них я по-своему люблю. Со многими у меня связано какое-нибудь теплое, приятное воспоминание. Например, я очень люблю плюшевого медведя, которого для меня сшила моя бабушка. Она подарила мне его на рождество, и с тех пор он спит со мной. Мне приятно знать, что он рядом, и если ночью я проснусь, то не испугаюсь, а обниму мишку и спокойно засну. Это все потому, что бабушка вложила много любви, когда делала его для меня.