Світить [ с в' і т и т' ] сві-тить 1 склад відкритий, 2 закритий с [ с ] - приголосний, глухий, твердий в [ в' ] - приголосний, дзвінкий, м'який і [ і ] - голосний, наголошений т [ т ] - приголосний, глухий, твердий и [ и ] - голосний, ненаголошений т [ т' ] - приголосний, глухий, м'який 7 букв, 6 звуків
Всміхаються [ в с м' і х а й' у т' с а ] всмі- ха- ють-ся 1 склад відкритий, 2 відкритий, 3 закритий, 4 відкритий в [ в ] - приголосний, дзвінкий, твердий с [ с ] - приголосний, глухий, твердий м [ м' ] - приголосний, дзвінкий, м'який і [ і ] - голосний, ненаголошений х [ х ] - приголосний, глухий, твердий а [ а ] - голосний, наголошений ю [ й' ] - приголосний, дзвінкий, м'який [ у ] - голосний, ненаголошений т [ т' ] - приголосний, глухий, м'який с [ с ] - приголосний, глухий, твердий а [ а ] - голосний, ненаголошений 11 букв, 11 звуків Очищається [ о ч и ш ч а й' е т' с а ] о-чи-ща-єть-ся 1 склад відкритий, 2 відкритий, 3 відкритий, 4 закритий, 5 відкритий о [ о ] - голосний, ненаголошений ч [ ч ] - приголосний, глухий, твердий и [ и ] - голосний, ненаголошений щ [ ш ] - приголосний, глухий, твердий [ ч ] - приголосний, глухий, твердий а [ а ] - голосний, наголошений є [ й' ] - приголосний, дзвінкий, м'який [ е ] - голосний, ненаголошений т [ т' ] - приголосний, глухий, м'який с [ с ] - приголосний, глухий, твердий а [ а ] - голосний, ненаголошений 10 букв, 11 звуків
Маленьке зернятко лежало на землі і грілося на сонці. «Яке гарне сонце» - думало зернятко. «Скільки приємного тепла від нього виходить. А навіщо я тут лежу? Чому? »І зернятко стало згадувати. Перше що воно згадало це те, що воно не завжди було кругле. «Точно-точно, адже у мене збоку була гілочка на якій я висіло». І воно стало дивитися туди, де у нього була гілочка, і раптом з цього місця став прокльовується паросток, і він ставав все довше і довше, і йшов в землю. «А де ж листочки? Адже ще були листики ... »І раптом з іншого боку зернятка розкрилася пара маленьких листочків і вони спрямувалися вгору, розпускаючись. «Ого, але ж я вже не зернятко, я адже паросток», - сказав паросток і став тягнутися до сонця. По дорозі він згадав, що у нього була не одна гілочка; і в тих місцях де вони у нього були раніше, виросли нові пагони. «І листя, листя! У мене ж було багато листя! "І він покрився величезним числом листя. <span>«Ну, от. Я виявляється дерево », - вигукнув дерево, і від радості зацвіло квітами. «Як же мені хочеться поділитися своїм відкриттям з іншими зернятками, але як же це зробити?" І раптом на місці квітів стали утворюватися насіння, такі ж - як воно саме колись. «Ось це так!» - Здивовано змахнув дерево гілками і по полю розлетілися на всі боки тисячі маленьких зерняток.</span>
<span> Твір лист-подяку мамі пропоную скласти так:
Люба матусю! Я щиро вдячний тобі за твою материнську любов та ласку. Ти щиро віддана мені. Лише ти завжди поряд, коли мені сумно, коли я маю проблеми. Лише ти підтримуєш мене у горі. Лише ти, матусю, радієш моїм успіхам. Ти - моя підтримка і моя душа. Я щасливий, що маю таку маму та щиро дякую тобі за все, що ти для мене робиш!
Казка про префікси Була собі країна українська мова. У ній було дуже багато слів. Кожен з них виконував певну роботу. Одні слова називали предмет, інші вказували на його ознаку. Були такі слова, що називали дію предмета, а ще інші вміли зв'язувати слова у Також в українській мові жили префікси, які вміли речення. утворювати нові слова. Вони завжди знали перед коренем якого Слова стати. Префікси виконували важливу роботу, вміли змінити Слово. Префікси жили у дружбі і злагоді. Але одного разу Між префіксами з виникла суперечка. Кожен з них думав, що він важливіший за свого брата. Вони наввипередки почали ставати перед коренем кожного слова. Почався україні-великий безлад. I Тому Королева грамотійка розсудила їх так. Префікс Ста€ перед буквами К, п,т, ф, х, а префікс 3-стае перед іншими буквами. З того часу запанувала в Українській мові гармонія!
