просити - вмовляти, благати, прохати
1)До мене приїхала бабуся.
2)Ми підїхалали до магазину/кафе/ресторану.
3)Ми вирішили об“єднати наші проекти.
Під лежачий камінь вода не тече…Камінь що котиться мохом не обростає… Рух це життя і рухатись треба вперед, впевнено йти до мети. Наш обов’язок старанно навчатися, здобувати професію. Без цього неможливо кимось стати у житті, але легко загубитися і прожити нікчемне, нічого неварте життя. Ніхто не мріє стати волоцюгою, а от здолати лінощі важко майже кожному. Я дуже люблю читати українські народні приказки. прислів’я, притчі, легенди де висміюється ледарство. Я переповім одну з притч.
Жила жінка з чоловіком, а був він справжнісіньким ледарем. Кроку лишнього не ступить, зовсім нічого не хотів робити, без жінки пропав би. Але життя є життя і одного разу їй довелося збиратися у далеку дорогу, щоб відвідати хвору сестру. Як же залишити чоловіка вдома, поїздка для нього занадто важка… Жіночка була дуже кмітлива, розумна і ось що вигадала. Вона спекла велетенського бублика, наділа чолов’язі на шию і поїхала. До повернення дружини він мав би дожити, крути собі та їж. За кілька днів жінка повернулася і побачила мертвого чоловіка, що прогриз дірку, а далі навіть пальцем не поворухнув, щоб того бублика зрушити. Цю історію розповіла нам моя перша вчителька, щоб ми засвоїли урок і не були ледарями.
Я вважаю. Для виготовлення такої годівнички нам знадобиться небагато дерев'яних дошок, цвяхи, і допомога батьків, і все! Тато, або дідусь можуть тобі допомогти, і вирізати потрібну форму. А далі можеш і сам. Складаєш ці дошки до купи, намічаеш олівцем хрестиком де потрібно забити цвях. Береш цвяхи я забиваєш в потрібні місця. Можна пофарбувати по бажанню, або розмалювати. Та можна засипати трохи зерна. А також знайте! Робіть більше годівничок, це правиль, навіть якщо з пляшки...
Пролітають біленькі сніжинки(Просте).
Помахала осінь жовтим листям і попрощалася з нами(Просте).
Зрідка-зрідка виходить воно погуляти(Просте).