Прогулюючись по осінньому парку, я побачила (или побачив, смотря кто ты: мальчик или девочка) дерева, що були одягнені в золотисте вбрання. Під ногами були калюжі, в яких весело купалися листочки, що впали з дерев. Трава вже багряного кольору і майже втратила свій смарагдовий відтінок( смарагдовий по-русски изумрудный). На вулиці легкий осінній вітерець. Сонечко вже не так сильно гріє як раніше. В парку я побачила/побачив справжню осінь.
Ну вот, как то так :)
Одного разу зі мною сталось дивне непорозуміння. Це був зовсім звичайний літній день. Я спочатку побачив хлопців, які досхочу потішалися над смішним чоловічком і над його смішною промовою. Від природи, я людина допитлива, тому і вирішив дізнатися, що ж там сталось.
Одягнений він був у щось на зразок скафандра, який сяяв і переливався металевим блиском, немов зірка з новорічної ялинки. Його фігурку можна було б назвати стрункою, якби кишені не стовбурчились б від захованих в них бозна-яких цікавих штучок. Через каламутне скло шолома було видно, як чоловічок, відчайдушно кривляючись, ворушить губами. Схоже, йому було душно в цьому незручному вбранні, але він терпів. На грудях у крихітного космонавта висіла блискуча як і скафандр, металева коробка. Потім я зрозумів, що то був перекладач.
Борис- боря, борька, борисів
Лак-лаків
Раба-рабі
Галка-галці
Перелаз-на перелазі
Рад-радів
Суди-у суді
Турки-турків
Кіно-у кіні
Завод- на заводі
Зелен-зеленім
Заради цього він став лідером Паризької школи, там реалізував свої мрії. Перші збірки Маланюка були історичними. Для того, щоб зрозуміти зміст його творів, потрібно бути патріотом власної країни.
Доля поета була понівеченою катаклізмами двадцятого століття, але він зберіг незалежність і вільність поетичної душі.
Читаючи лірику Євгена Маланюка, оцінюючи її з позиції людини двадцять першого століття, починаєш цінувати надбання сучасності.
P.S. Виправте помилку в заголовку, правильно буде "філосоФські"
Хлопець знайшов парубоцький портфель.