Космос это очень красивое место по фотографиям. Я могу видеть его лишь на фотографиях, к моему сожалению. Я очень хотел(а) побывать в космосе, каково находится в ракете, летать там, кушать , мне это все очень интересно. Очень хотелось бы походить по луне. И побыть нечто эксперементальной группой , исследовать почву, рассмотреть краторы, это все очень интересует меня .
<em>МАМИНІ ОЧІ МІНІ ТВІР</em>Найдорожча людина для мене - це моя мама. Моя матуся привітна, добра, ніжна, ласкава, життєрадісна. Вона вміє підтримати у скрутну хвилину і дати ділову пораду. Моя мама середнього зросту, струнка, як берізка, і дуже жіночна.
У неї прекрасні кучеряве волосся, що нагадують золоте колосисті поле. Очі моєї мами блакитні, як волошки. Вони завжди ясні, що випромінюють доброзичливість.
Губи її яскраво-червоного кольору, наче стиглі вишні. Обличчя її завжди освітлене ласкавою посмішкою, яка піднімає настрій і знімає втому. Каже мама спокійно, ласкавим тоном. Слухати і розмовляти з нею цікаво і приємно. Матуся моя дуже терпляча, поступлива. Її всі поважають і люблять. Я дуже пишаюся своєю мамою.
"Яка гарна погода, може погуляємо",– сказала Галя до Василя.
Батько завжди казав мені:"Ось ти виростеш, і знову захочеш стати дитиною."
З кожним днем все холоднішає і холоднішає, жовтіє листячко і не кваплячись опадає, ніби його хтось приклеїв до дерева. Не люблю осінь, бо вона завжди свідчить, що треба вчитися, ходити до школи і робити уроки. Не варто свідчити, що ця пора року зовсім мені не подобається.Ні, в цей час дуже багато позитивних моментів, наприклад, осінню моє день народження. Осінь - незвичайна пора, скільки вона дарує подарунків для нас, дуже багато, а які ж вони смачні!Очі розбігаються від багатства кольорів осені: і червоний, і жовтий, помаранчевий, коричневий. Ідеш вулицею і милуєшся красою і так любо-любо стає у душі. Прийшла осінь! Моя улюблена пора року!
Підмет<span> — головний член речення, що означає дійову особу або предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання </span>хто? що?Підмет завжди пов’язаний із присудком і найчастіше виражається іменником або займенником у називному відмінку (<span>На землю глянули тихі </span>зорі(М. Коцюбинський)), рідше — дієсловом у неозначеній формі або числівником (<span>Лиш </span>боротись<span> — значить жить!</span><span> (І. Франко). </span>«Три»<span> у щоденнику виглядає не дуже симпатично</span><span>).</span>
