Н.в тисяча,дев"яносто,п"ятсот сімдесят один,дві тисячі сто тридцять чотири,
Р.в тисячі,дев"яноста,п"ятсот сімдесят одного,двох тисяч ста тридцяти чотирьох,
Д.в тисячі,дев"яноста,п"ятистам сімидесяти одному,двом тисячам тридцяти чотирьом ,
З.в тисячу,дев"яносто,п"ятсот сімдесят один, дві тисячі сто тридцять чотири,
Ор.в тисячею,дев"яноста,п"ятьомастами семидесяти одним,двома тисячма ста тридцятьма чотирма,
М.в на тисячі,дев"яноста, на п"ятистах семидесяти одному,на двох тисячах ста тридцяти чотирьох.
Н.в вісімдесят вісім
Р.в вісімдесяти вісьмох
Д.в вісімдесяти вісьмом
З.в вісімдеся вісім
Ор.в вісімдесятьма вісьмома
М.в на вісімдесяти восьмох
Осінні мелодії,вони звучать так гучно,красиво немов соловейко! Неможливо неприслухатиьс до цих нот!Кожна нотка має свій опис. Одна висока,друга низенька,третя тихіша,четверта гучніша! Ці мелодії дуже важко передати словами. Таке враження ,що грає цілий оркестр.Але насправді це шум листочків,дощика,дерев... І все ц е так цікаво! Я дуже люблю ці мелодії!
Н.в. сто тридцять девять
р.в. ста тридцяти девяти
д.в. ста тридцятьом девятьом
о.в. сто тридцятьма девятьома
з.в. сто тридцять девять
н.в. пять тисяч триста девяносто сім
р.в. пять тисяч триста девяносто сімох
д.в. пять тисяч триста девяносто сімом
з.в. пять тисяч триста девяносто сім
о.р. пять тисяч триста девяносто сімома
Головною постаттю в «Пісні про рушник» є образ матері. Він яскравий і виразний, він увесь пронизаний великим синівським почуттям. А. Малишко продовжує одвічну тему і прагне ще раз довести нам, що нема нічого святішого в усьому світі, ніж материнська любов. В її погляді відображені смуток і тривога, які поєднуються з надіями на щасливе майбутнє свого сина. Поет розкриває усю красу материнських почуттів і материнської душі, використовуючи для цього виразні поетичні деталі. Рідна мати й «ночей недоспала», і рушник своєму сину «на щастя, на долю дала». Портрет матері А. Малишко змалював за допомогою простих, але в той же час досить виразних епітетів:«І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,І засмучені очі хороші, блакитні твої».
