Пригадайте, який матеріал для письма використовували в давнину. Як книга розповідає про час свого створення?
Відтоді, як людина винайшла письмо, книга стала найкращим способом передання накопичених знань. Таке звичне для нас слово «книга» має давнє походження й означає «те, що пов’язане, скріплене разом». Така назва походить відколи книги існували у вигляді сувоїв папірусу чи пергаменту, іноді завдовжки декілька метрів. Книга завжди поєднує думки, ідеї, погляди її автора з майстерністю художника, друкаря, які створюють її зовнішній вигляд. Тому через зміст книги і через спосіб її виготовлення можна вивчати минуле життя людства у певні історичні періоди.
Упродовж століть книги переписували від руки, зазвичай у монастирях і храмах. Тривала ця копітка праця місяцями, і навіть роками. Книги переплітали в міцні оправи з металевими замками, оздоблювали золотом і сріблом, коштовним камінням і перлами. Тому ціна таких книг була дуже високою: одну книгу можна було обміняти на табун коней або стадо корів.
Київська Русь залишила нам у спадок багато рукописних пам’яток, які є частиною світової культурної спадщини. Насамперед, це тексти Євангелій.
Київські князі всіляко підтримували створення книг. Так, за наказом сина Ярослава Мудрого — Святослава — в XI столітті було упорядковано «Ізборник», у якому містилися релігійні тексти, настанови для князів і портрет сім’ї самого Святослава. «Ізборник» є важливим історичним джерелом, адже з нього ми можемо дізнатися, якими були уявлення русичів про правителя, природу і світ. На думку давніх мудреців, князь мав підтримувати школи та церкви, творити благочинні справи, здійснювати справедливий суд над своїми підданими. Щодо портрету, то він показує нам, яким був Святослав, його дружина та сини.
Окремим видом рукописних книг були літописи, на кшталт «Повісті минулих літ», «Київського літопису».
Що вказує на те, що книги є історичними пам’ятками та витворами мистецтва?

Справжньою окрасою книг стали мініатюри — невеликі за обсягом художні твори в рукописах, книгах, на полотні тощо. Мініатюри відображають біблійні сюжети або сцени з життя людей. Завдяки мініатюрам можна побачити архітектурні споруди, одяг та зброю, речі домашнього вжитку народів, які їх створили.

Чому Остромирове Євангеліє є видатною пам’яткою України
Які події зображено? Що можна дізнатися про життя мешканців Київської Русі з книжкових мініатюр XV—XVI століть?
Ознайомтеся з текстом та ілюстраціями. Розкажіть, чому Остро-мирове Євангеліє вважають дивовижним поєднанням слова та образотворчого мистецтва.
Серед великої кількості середньовічних рукописних книг справжнім шедевром культури Київської Русі є Остромйрове Євангеліє.
Євангеліє було створено в 1056-1057 роках на замовлення новгородського посадника Остромира. Онук билинного Добрині був вправним правителем і хоробрим воїном. Він запросив монаха Григорія, прекрасного художника і талановитого майстра, аби той переписав та проілюстрував Євангеліє.
Остромйрове Євангеліє — доволі велика книга, що має 294 пергаментні аркуші, яскраво ілюстровані орнаментом. Текст написано надзвичайно красивим почерком у дві колонки. Букви не були пов’язані між собою, а слова не відділялися одне від одного. Кожну літеру виписано з особливою ретельністю. Окремі рядки написані розчиненим золотом. Зрозуміло, що замовити таку книгу могла тільки заможна людина.
Євангеліє містить дивовижні мініатюри, що зображують євангелістів Іоанна, Луку та Марка. Святі показані за роботою, поруч з ними — писемне приладдя, книги, сувої, адже вони поширювали Слово Боже серед людей. Недарма саме в Остромировому Євангелії вперше зустрічається слово «книга».
Кожен розділ тексту починається з ініціала — яскраво оздо-бленної великої літери. Учені полічили, що велика літера «В» зустрічається у тексті 135 раз — і жодної однакової!
Знайдіть у зображеннях підтвердження тексту про євангелістів та їхню роботу. Зверніть увагу на оформлення та кольори, які використав художник, складові орнаменту.

Життя книг непередбачуване. Чимало прекрасних творів людства не дійшло до нас, деякі — частково, уривками. На щастя, Ост-ромирове Євангеліє, якому вже майже 1000 років, чудово збереглося. За красою й оригінальністю орнаментів і мініатюр Остромйрове Євангеліє входить до збірки найкращих творів світового мистецтва.
Як Іван Федоров започаткував книгодрукування в Україні
Складіть план розповіді про життя і діяльність Івана Федорова і перекажіть текст за планом.
дешевим і масовим, що прискорило розвиток освіти, науки і культури.
Тёплая тихая ночь. Настала пора звездопада, Тихо слетают во тьме Яркие искорки звёзд… То ли чья-то душа, которой покой стал наградой… То ль исполненье загаданных г Метео́рный пото́к<span> (звездопад, звёздный дождь, </span>англ. meteor shower<span>) — совокупность </span>метеоров<span>, порождённых вторжением в атмосферу </span>Земли<span> роя метеорных тел. </span>
Чаще всего звёздным или метеорным дождём называют метеорный поток большой интенсивности (с зенитным часовым числом более тысячи метеоров в час).
Поскольку метеорные рои занимают чётко определённые орбиты в космическом пространстве, то, во-первых, метеорные потоки наблюдаются в строго определённое время года, когда Земля проходит точку пересечения орбит Земли и роя, а во-вторых, радианты потоков при этом оказываются в строго определённой точке на небе. По созвездию, в котором расположен радиант[1]:90, или по ближайшей к радианту звезде[2] метеорный поток и получает своё название.
Анимация одиночного метеора
Орбиты некоторых метеорных роёв очень близки к орбитам существующих или существовавших в прошлом комет, и по мнению учёных образовались в результате их распада. Например, Ориониды и эта-Аквариды связаны с кометой Галлея[2].
Астрономами было зарегистрировано около тысячи метеорных потоков. Однако с развитием автоматизированных средств наблюдений звёздного неба количество их сократилось. На настоящий момент имеют подтверждение 64 метеорных потока, ещё более 300 ожидают подтверждения[3].
Не следует путать понятия метеорный поток и метеоритный дождь. Метеорный поток состоит из метеоров, которые сгорают в атмосфере и не достигают земли, аметеоритные дожди — из метеоритов, которые падают на землю. Раньше не отличали первые от вторых и оба эти явления называли «огненный дождь», пока не началось активное их изучение.
При вхождении Земли в плотную область метеорного потока наблюдается метеорный дождь - резкое увеличение зенитного часового числа (ZHR). Знаменитые метеорные дожди связаны с метеорным потоком Леониды. Они наблюдались в 1833 и 1966 году.
Ниже графически представлены периоды активности некоторых визуальных метеорных потоков по прогнозу на 2016 год[4], в скобках — зенитное часовое число.
<span>Образование халифата. В некоторых странах мусульманского Востока
верховным правителем, в руках которого была сосредоточена духовная и
светская власть, был халиф. После кончины пророка Мухаммада в 632 г.
халифом был избран один из его верных сподвижников Абу Бакр. В период его правления (632—634) всенаселение Аравийского полуострова приняло ислам.</span><span>Следующий халиф Умар (634—644) прославился в
исламском мире своим добродушием, справедливостью и непримиримостью в
вопросах соблюдения веры. Во время его правления арабы завоевали Палестину, Сирию, Египет и Ливию, а также значительную часть Ирана. За годы правления третьего халифа Усмана (644—656) Иран был завоеван полностью. Войска халифата захватили Дагестан и вышли на берега Амударьи.</span><span>При нем были завершены сбор и объединение отдельных частей Корана. Последним из числа соратников пророка был четвертый халиф Али (656— 661), годы правления которого прошли в беспрерывных войнах.</span><span>В начале VIII в. арабы завоевали всю Северную Африку. В 711 г. арабы под предводительством Джабель ат-Тарика (его именем назван Гибралтарский пролив) завоевали Пиренеискии полуостров.</span><span>Разгромив Вестготское королевство, мусульмане, не
встретив сильного сопротивления, покорили почти всю Испанию. Во Франции
арабы дошли до города Бордо, но в 732 г. правитель франков Карл Мартелл разбил в битве при Пуатье.На Востоке арабы завоевали Закавказье и Среднюю Азию. Под натиском завоевателей местное население приняло ислам. Восточные походы арабов распространились до северо-запада Индостана.</span>
Завоевания арабов в VII — первой половине VIII в. завершились
образованием крупнейшего государства — Арабского халифата, занимавшего
территорию от Магриба на западе до Машрика на востоке. Столицей страны
был город Дамаск.
<span>Основой Государства была религия — ислам. Это способствовало усилению власти халифа.</span>
Конкіста (ісп. Conquista) — муніципалітет в Іспанії, у складі автономної спільноти Андалусія, у провінції Кордова. Населення — 470 осіб (2010). Муніципалітет розташований на відстані близько 230 км на південь від Мадрида, 65 км на північ від Кордови.