Запорізькі козаки, запорожці - частина козацтва на території сучасної України , що створили в 1555 році, ряд розрізнених військових укріплень («городки» або «січі» і поселень (хутори, зимівники) за дніпровськими порогами, поза зоною юрисдикції сусідніх держав (Дике поле). Об'єдналися згодом у військову організацію Військо Запорізьке, що отримала своє найменування за назвою регіону проживання, місця розташування головного військового укріплення, іменованого «Січ» та перебування штаб-квартири (центрального органу управління - коша) .
Пізніше, у зв'язку з утворенням в кінці XVI століття реєстрового козацького війська, поселенням частини запорізького козацтва на території Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств, а також у зв'язку з утворенням після 1625 відповідно до Куруківській договором полкового устрою реєстрового козацького війська, запорізькими стали називати і реєстрових козаків, які не проживали на території Запоріжжя.
<span>Надалі, після повстання Богдана Хмельницького у 1648 році під контроль Війська Запорозького і влада запорізького гетьмана перейшли території Речі Посполитої, що розташовувалися на землях сучасної Північної та Центральної України. На них утворилися нові козацькі полки, що комплектувалися з місцевого населення за територіально-міліційних принципом. Вони доповнили полковий устрій козацького війська, сформувавши таким чином централізовану військову і адміністративно-територіальну структуру Війська Запорозького, що отримала в історіографії також найменування Гетьманщина. Запорізькими стали іменувати всіх козаків, що проживали на території Гетьманщини.</span>
Стривожуючи сон, стає сонечко. Сонячне сяйво спочатку сонне,сіре. скоро стане світле, Спозаранку співають Соловйі. Спокій стривожується співом. Сніжинки спадають, створюючи сніжно-світлі стежки. Сміливо стрибає снігом синичка, співаючи свою співаночку. Самітня сосна сповнена сніжинок, створює собі снігову спідничку, Схід сонця стривожує серце, сповнюючи симпатією до світанку
Восьмистами дев'яноста сімома.
П'ятистами шістдесятьма чотирма
Майже всі ми є знавцями ввічливості й люб'язності, але не всі впевнені, що увага та доброзичливість допомагають у будь-якій ситуації. У нашому житті вживаються слова, які необхідні для всіх нас і часом роблять дива з тими, до кого вони звернені. Правила хорошої поведінки вигадані не для ускладнення вашого життя, вони походять із життя доброзичливих, ввічливих, уважних, а отже, вихованих, культурних людей. Бути ввічливою і чемною людиною треба в будь-якому випадку. Кожен із вас має свою думку <span>щодо цього і зараз має змогу її висловити. </span>
