Сумовита пора очей зачарування!Хто не чув ці відомі слова ,що прославляють природу восени.Цей час року було оспівано багатьма відомими письменниками й поетами.Їх твори наштовхують на роздуми та викликають сумні й романтичні думки.Для цілителів ераси природи це,дійсно,чудова пора року,що вражає своєю неповторністтю і поєднанням розплесканих всюди різнокольорових фарб.Переважають у цьому різноманітті жовтогарячі кольори,за що осінь прозвали "золотою". Це красива пора прощання з літом,якою найкраще милуватися в лісі.Особливо гарна є пізня осінь.Все навколо виглядає так, ніби митець пофарбував природу в жовті,червоні й помаранчеві фарби.Вже залишилось зовсім небагато часу,і природа порине в довгий зимовий сон.Гуляючи по лісу,не хочеться йти з цієї краси.Особливо чудово виглядає ліс рано вранці,коли стоїть гарна погода.Золото на деревах сяє на тлі безхмарного синього неба.Незабаром все зануриться у довгий зимовий сон.Жива природа зможе відпочити й відновити сили,щоб навесні знову постати у всій своїй красі.
<span> проживаю у селі Великі Бірки, майже на його окраїні, на вулиці Євгена Коновальця.
Вона не дуже довга, проте широка. У кінці вулиці — сільський стадіон. Біля нього — пасовище, на якому випасають худобу.
Вулиця Є. Коновальця дуже гарна у будь-яку пору року. Влітку вона буяє зеленавістю високих тополь, які ростуть по обидва боки вулиці. Коли ввечері йдеш вулицею, тебе обдають дивні пахощі з кожного городу. Ніякі французькі парфуми не зрівняються із запахами городніх квітів!
Восени моя вулиця барвиста. Цвітуть чорнобривці, майори, айстри, хризантеми. Цієї пори вона пахне квітами і димом від спаленого листя та бадилля.
Але найбільше я люблю свою вулицю взимку. Все навколо біле-біле. Снігові шапки на хатах та деревах, сніговий килим на землі творять казкове диво. Взимку вулиця пуста: ні людей, ні худоби, ні птиці. Лише поодинокі перехожі та галасливі діти будять сільську тишу.
На нашій вулиці немає громадських споруд, лише одноповерхові будинки.
Раніше я жалкувала, що не живу у місті в багатоповерховому будинку. Але зараз розумію, що мешканці нашої вулиці — багаті люди, адже ми маємо власні садиби.
Єдине, що хотіла б змінити на своїй вулиці, — обладнати сучасний стадіон і збудувати невеликий кінотеатр.
Коли виросту, здобуду освіту, обов'язково докладу зусиль, аби мрія збулася, бо я дуже люблю свою вулицю.</span>
Отправь фотку задания потому что я не знаю какое именно задание
І сонце схова<u>лося</u> кудись , нібито за хмари.
(ещё запятая должна быть)
<span>Кохання як прив'язаність
</span><u><em /></u>Коха́ння<span> або </span>Любов <span> — почуття приязності одного суб'єкта щодо іншого.
</span>Кохання і любов це одне й те саме запитання.