Я: Давайте я допоможу вам!
Вчитель: Дякую за допомогу еле я й сама можу.
Я: Я допоможу!
Вчитель: Дякую!
Почався навчальний рік. Разом з цим почалися і польові роботи — збір урожаю не тільки на колгоспних полях, а й на присадибних ділянках. Багато людей уже вправилися біля городу. Дітвора мала час погуляти на вулиці, сходити на рибалку.
Але одного разу ми поверталися з рибалки, йшли дорогою повз городи. Анатолій звернув нашу увагу на те, що лише на городі Олексія не викопана картопля. Олексій учився з нами, але нічого нікому не говорив. Та ми всі помітили, що він сумний, не гуляє з нами, поспішає додому після уроків. Ми не придавали цьому ніякого значення. А від мами Анатолій та Данило чули, що Олексієва мама хвора, лежить у лікарні, батько у відрядженні, повернеться не скоро. У Олексія є ще молодший братик, який ходить в дитсадок. А осінь наступає з вранішніми прохолодами, а незабаром почнуться дощі та заморозки.
Ми ніби прозріли, що картопля, буряк, морква та інша городина на ділянці Олексія може загинути, бо він не в змозі сам подбати про город, бо йому треба і до мами в лікарню сходити, і братика забрати з дитсадка, і впоратися по господарству.
Тоді ми домовилися, що наступного дня зразу після уроків візьмемо дома лопати, відра та мішки і підемо на город Олексія, щоб зібрати урожай, допомогти однокласнику. Так ми і зробили. До нас ще приєдналася мама Петрика, яка давала вказівки, радила.
Працювали ми до темряви. Зате вже пізно вечором привезли у двір Олексія багато мішків з картоплею, буряками, морквою та іншою городиною. Допоміг нам це привезти на машині батько Сергія, бо він шофер.
Олексій не зрозумів одразу, що діється. Але потім йому стало все ясно. На очах у нього заблищали сльози, але то були сльози радості.
<span>Розчулений, він щиро подякував усім нам за допомогу та увагу до його сім'ї.</span>
Моя нездійсненна мрія-скоро здійсниться
Прохор, захопившись, розповідав їй свої плани, наче дивну, красиву, але нездійсненну казку (А.Шиян); Бачурі стало враз невимовно тяжко, ніби він оце присоромив стару людину своїми дивними і нездійсненними мріями (С.Добровольський); – Я тішуся на кожну годину, котру перебалакаю з тобою, ловлю кожний твій усміх, як нездійсненну мрію (Б.Лепкий).
<span>№
19. У такому
реченні допущено пунктуаційну помилку при прямій мові:<span>
</span>
б)
І журавлик заспівав радісно: (-)<span> „Не звіть мене журавликом, щоб я не журився!
А звіть мене веселиком, щоб я веселився!” (О. Іванченко).
</span><span> (<em>зайве тире</em>)</span></span>
<span>
№
20. У такому
реченні допущено пунктуаційну помилку при прямій мові:<span>
</span>
а)
„Не біда(,)
– поет відмовив(,)<span>
– як ти й сам з дороги звернеш, бо як рими повтікають, ти мені їх не завернеш”.
(Леся Українка).
</span><span>
(<em>потрібні дві коми, вказані в дужках</em>)</span></span>
<span>
№ 17. Способи передачі чужого
мовлення названі у рядку:<span>
</span> а)<span>Цитати і пряма мова</span></span>