Довжина та траєкторія
Дніпро — типова рівнинна річка з повільною і спокійною течією. Має звивисте річище, утворює рукави, багато перекатів, островів, проток, мілин. Поділяється на три частини: верхня течія — від витоку до міста Києва (1 320 км), середня — від Києва до Запоріжжя (555 км) і нижня — від Запоріжжя до гирла (326 км).
Річка тече серединою України, з півночі на південь. Напрям течії кілька разів змінюється: від джерел до Орші Дніпро пливе на південний захід, далі до Києва — прямо на південь, від Києва до Дніпропетровська — на південний схід. До Запоріжжя йде другий, коротший (довжина 90 км), спрямований на південь відтинок річки. Далі, до свого лиману, вона тече в південно-західному напрямку. Таким чином Дніпро в ширину займає 9°18' і утворює на території України подобу великого лука, зверненого на схід, що вдвічі збільшує шлях Дніпром із Центральної України до Чорного моря: відстань від Києва до гирла Дніпра по прямій лінії — 450 км, річкою — 950 км.
Ширина долини річки — до 18 км. Ширина заплави — до 12 км. Площа дельти — 350 км².
Від витоків до Запоріжжя (верхня та середня течія)
Дніпро бере початок в невеликому болоті Аксенінський мох (координати — 55°52′ пн. ш. 33°45′ сх. д. / 55.866667° пн. ш. 33.75° сх. д. (G)55.866667, 33.75) на південному схилі Валдайської височини біля села Дудкіно Смоленської області Росії. Зі схилів Валдайської височини витікає також Волга, Західна Двіна та Ловать[2]. Впадає Дніпро в Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря.
У верхній частині, до Дорогобужа, Дніпро ще маловодний і тече серед лісистої рівнини, його ширина — до 30 м. Нижче, від Дорогобужа до Орші, він тече вже в західному напрямку, шириться до 40—120 м і стає сплавним, а під час високого водостану навіть судноплавним. Вище від Орші Дніпро перетинає девонські вапняки, утворюючи невеликі Кобеляцькі пороги. Від Орші до Києва річка тече просто на південь і біля Рогачова виходить на Поліську низовину, а від Лоєва тече вже територією України.
Отвоевать территорию,и разграбить города
1)на южной части острова балканского полуострова
2)эгейского моря или Белое море тоже самое
3) Афины, Кносс, Фест, Пилос, Микены, Тиринф, Троя.
4) Эгейском море
5) световой колодец
6) фреска
7) вулканического взрыва, вызвавшего сильнейшее землетрясение и цунами.
8) Минос
9)Ариадна
10)Тесей
ПОЛИС - город-государство, форма социально-экономической и политической организации общества и государства в Древней Греции и Древней Италии. П. составляли полноправные граждане (члены общины), каждый из которых имел право на земельную собственность и политические права. Часть населения города в, П. не входила и не имела прав граждан (метеки, пTриэки, вольноотпущенники, лишенные всяких прав рабы). Политическое устройство П. отличалось разнообразием, однако преобладали республики демократического (Афины) или олигархического (Спарта) типа, где главным органом власти неизменно было собрание граждан.
Черносошные крестьяне<span> — категория </span>тяглых людей<span> в России в XV—XVII веках. В отличие от крепостных крестьян, черносошные </span>крестьяне<span> не были лично зависимыми, а потому несли </span>тягло<span> не в пользу </span>помещиков<span>, а в пользу Российского государства. Земля составляла как бы собственность черносошного крестьянина; он мог отдавать ее в залог и продавать, но с условием, чтобы покупщик тянул в общинные разрубы и разметы или сразу уплатил все общинные пошлины, «обелил» участок.</span>
