Говорять: «Краса врятує світ»! Я б додала: «Краса і доброта врятують світ»! Етимологія слова «добрий» змінювалася. Був час, коли слов'яни цим словом оцінювали зовнішність і красу людини. Тому краса і доброта - це слова дуже близькі : добра людина завжди красива.
Добрі справи людей високо оцінювалися у всі часи. Коли ми говоримо про добрі справи, згадується діяльність тих безсрібників, які їхали за тридев'ять земель рятувати людей від хвороб, учити дітей, допомагати жертвам катастроф та ін. Добрі справи - це і добродійність багатих людей, які на свої гроші будували гімназії і школи, відкривали і містили безкоштовні лікарні і удома для старих, матеріально підтримували таланти і допомагали отримати освіту бідним молодим людям. Але якщо кожен з нас відкладатиме добрі справи до виникнення критичних життєвих ситуацій або до моменту, коли він нагромадить великий капітал, то можна і запізнитися.
Якщо ти прагнеш до того, щоб твої слова і справи, нехай малі, несли твоїм близьким, рідним, друзям тепло, - це вже багато. При цьому потрібно завжди пам'ятати, що доброта в основі своїй безкорислива. Якщо яка-небудь фірма або банк оплачує трансляцію концерту рок-звезды або поп-діви, ці акції не робляться без власної користі. Тому, я думаю, їх не можна вважати благодійними (тобто такими, що несуть благо комусь), оскільки в основі таких «добрих» справ лежить користь. Поки що на сучасному українському горизонті багатіїв, які займаються доброчесністю, не видно. Наші капіталісти зараз піклуються тільки про себе і своїх близьких. А ось представник діаспори Петро Яцик заснував Міжнародний конкурс знавців української мови. Наші ж пани-підприємці і банкіри щось не поспішають здійснювати добро. А вже які багаті…
Мені згадався невеликий розповідь-притча І. Тургенева «Два багачі». Письменник віддає належне і звеличує багатія Ротшильда, який виділяє великі гроші на виховання сиріт, на лікування хворих, зміст самотніх людей похилого віку. І відразу Тургенев згадує, як бідний російський селянин узяв у свою сім'ю сироту. На нарікання дружини, що і таке голодне в сім'ї, а тепер ним навіть не буде за що купити сіль, щоб посолити юшку, селянин відповідає: «А ми її… і несолону». Тургенев доходить до виводу: «Далеко Ротшильду до цього мужика»! Так, цей бідняк добріший за мільярдера, багатіший душею. Недаремно розповідь називається «Два багачі», хоча формально один з героїв - бідняк.
<span>Завершуючи твір, хочу сказати: дуже правильна ця фраза: «Поспішаєте робити добро»! Не потрібно чекати, коли станеш багатим, як Ротшильд. Добрі справи… Це і добрі слова, і допомога старим, і підтримка друзів. Замислися: коли ти останній раз дарував мамі квіти? А коли допоміг їй по господарству? Чи давно відвідував бабусю? Чи телефонуєш дідусеві регулярно, і ділишся з ним своїми проблемами? Чи допоміг молодшій сестрі, коли вона просила тебе про допомогу, або відмовився вічною зайнятістю? Чи відвідав хворого друга? Це усе і багато що інше, мій ровесник, вже можна робити сьогодні. Не відкладай добрі справи на майбутнє.</span>
Твір на тему "Моя улюблена книжка" пропоную скласти так: Я люблю читати, адже під час процесу мене переносить в інший світ - світ книги. Я маю чимало книжок, які мені сподобались. Але найулюбленішою є "Гаррі Поттер" Джоан Роулінг. Це справді цікавий твір, який розповідає про життя наших однолітків у чарівному світі. Під час прочитання своєї улюбленої книги я уявляю, як живу поряд з героями. Я роздумую над тим, чи змогла б я вчинити так благородно, як Гаррі. Ця книга виховує в нас почуття добра, моральності, відповідальності. Тож читаймо книги та розвиваймося!
<span><span> Тільк</span>и <span> перші </span>промені сонця пробігли по землі, у лісі квіточка
відкрила очі. Вона озирнулася навколо. Побачила чорну землю, сірі стовбури
дерев і сиве небо. Але потім помітила ще такі самі квіточки, білосніжні
красуні. Квіточка не знала хто вона. Її сусідка розповіла:</span>
<span />
- Ми
з тобою проліски. Ми діти весни. Ми першими серед усіх квітів сповіщаємо про
те, що зима позаду. Приходить весна.
У мого друга є хвилястий папужка на ім'я Лимончик. Він, як легко здогадатися, яскраво-жовтого кольору. Пташка ще дуже молода, йому ще не виповнилося і року. Лимончик невеличкий, як і усі хвилясті папужки, і дуже жвавий. У нього у клітці багато різних іграшок, гойдалка та дзеркальце. Іноді його випускають з клітки політати по кімнаті, і тоді Лимончик дуже радіє. Він літає під стелею, перепорхує зі шкафа на карниз або на книжкові полиці. А ще він любить сідати на плече або навіть на голову комусь з хазяїв і щось шепотіти прямо у вухо. Лимончик вміє вимовляти кілька слів та словосполучень; найкраще у нього виходить "привіт" та "чудо у пір'ях". Коли Лимончик налітається досхочу та зголодніє, він сам повертається до своєї клітки, щоб попоїсти та відпочити. Ось такий у моєго друга є веселий папужка.
