О постаті убиті любі,
О дорогі розквітлі губи.
Міє Мареє,
Єтто Лорі,
Анні і ти Маріє,
Де ви дівчата.
Я вас питаю,
Та біля водограю,
Що плаче й кличе
Голубка маревіє.
Душа моя в тремкій напрузі,
Де ви солдати мої друзі.
Де ви Бійї Даліз Реналь,
Печальні ваші імена.
Як у церквах ходи луна.
Б'ють відгомоном до небес,
Ви в сонну воду глядитесь.
І погляд ваш вмирає десь,
Де Брак де Макс Жакоб Дерен,
Що в нього очі як той Рейн.
Де милий Кремніц волонте,
Вже може їх нема тепер.
Душа ятриться з непокою,
1 водограй рида зі мною,
А як вони іще живі.
Десь б'ються на Північнім фронті,
Тим олеандри всі в крові.
І сонце ранене в траві,
На багрянистім горизонті ".
Евтаназія - слово грецького походження, від Ев - добрий, хороший і Танатос - смерть. Термін визначається, як практика припинення або скорочення життя людини чи тварини, що страждає від невиліковної хвороби і відчуває нестерпні страждання, задля задоволен-
ня просьби без медичних показань в безболісній чи мінімально болісній формі, для припинення страждань.
Теоретично визначають пасивну евтаназію (припинення медиками підтримуючої терапії хворого) та активну евтаназію (введення хворому засобів, що тягнуть за собою швидку смерть).
Вперше, термін «евтаназія» був введений в медицині Ф.Беконом у 17 ст., як визначення легкої смерті. Засновником сучасної практики «легкої смерті» медики вважають американського патологоанатома Джека Кеворкяна.
«Евтаназією називається будь-яка дія, спрямована на те, щоб покласти кінець життя тій чи іншій особі, йдучи назустріч її власному бажанню, і виконана незацікавленою особою» - каже голанське законодавство. Крім Голандії «хороша смерть» легалізована і визнана правом людини в таких країнах, як Бельгія й Швейцарія, а також у Північній провінції Австралії і єдиному штаті США - Ореґоні. На даний момент в Україні тільки ведеться дискусія з приводу евтаназії, і мало ознак того, що вона скоро завершиться. Передбачати, що у нас колись буде дозволена активна евтаназія, як у деяких європейських країнах - малоймовірно. Відповідно до законодавства України, евтаназія - це вбивство. Однак опитування, проведене «Кадровим Домом «СуперДжоб» 17 квітня - 10 травня 2007 року, показав, що більше половини українців (51\%) вважають, що людина має право вдатися до допомоги лікарів з метою добровільного відходу з життя.
Абстрагуючись від християнських канонів, можна вважати, що евтаназія - гуманний спосіб припинення мук хворого. Але разом з тим, з огляду на безконтрольність діяльності різних органів влади й опіки, евтаназія може зробитися скоріше злом, ніж допомогою».На мою думку,ераще відмовитись від такої смерті і ніколи навіть не задумуватись проце.
Вдаючись,можна,покликання,біологочної,громадянина.землі, держави, суверенній, суспільство.
Увлечения бывают самыми разными. Кто-то увлекается спортом, кто-то не может жить без путешествий. Любимое дело может быть одно на всю семью, а может быть и так, что все увлечены разным. И как же интересна жизнь такой семьи, где каждый может рассказать много интересного о предмете своего увлечения. Ни один вечер в такой семье не проходит скучно.
Именно такая семья у нас. Мы все чем-нибудь увлекаемся, а потом рассказываем друг другу обо всём новом, что удалось узнать. Например, папа у меня увлекается резьбой по дереву. Сколько интересного он рассказал нам о породах дерева и способах их обработки. Дома у нас уже собрана целая коллекция папиных работ. Он занимал с ними призовые места в районных конкурсах.
А мама у меня рукодельница. Сколько у нас в доме вещей, сделанных её руками. А свитерам и платьям, которые мама связала для меня, нет равных ни у кого из моих подруг. Они все завидуют, как красиво я одеваюсь. И всё это благодаря моей маме, которая знает, как правильно сочетать цвета в одежде, какая блузка подойдёт к юбке или брюкам. Она и меня учит одеваться со вкусом.
А я понемногу увлекалась всем. Сначала я мечтала, что превзойду папу в резьбе и получу ещё больше наград. Потом я стала увлекаться устройством сада. Вместе с мамой вязала и шила. Но мне как-то очень быстро всё надоедало… Пока к нам в класс не пришла новенькая ученица. Меня поразила её коса. Я никогда не видела, чтобы так красиво заплетали косы. У меня тоже длинные волосы. Но носила я обычные косички или хвостики.
Теперь же я знаю, что косы бывают очень разные. Я научилась очень красиво заплетать и укладывать свои волосы. Мы с Валей просматриваем разные журналы причёсок, а потом пробуем сделать такие же себе. Это так увлекательно, что никогда не наскучит. Тем более, что мы и сами пытаемся придумывать разные способы плетения косичек. Правда, у нас это пока не очень получается. Но мы не отчаиваемся. Ведь мы только учимся.
<u>Сонечко, річечко,</u> чашечко, цукерочко, дівчиночко.