1.это
то что не может совершать животное(заяц,медведь),
2.то что совершает человек
«Гримить» - це вірш вірш І. Франка, що належить до циклу «Веснянки». Вірш був написаний на початку 1880х років. На зміст твору значно вплинули переконання І.Франка у 80-х роках.
Твір складається з двох частин по п'ять строк у кожній, а слово "гримить" формує шосту строку. Основний композиційний прийом, що вживає Франко — паралелізм: він зіставляє грозу - природне явище і явища соціальні.
Серед художніх прицомів, вжитих Франком у вірші — алітерація, а також дві протилежні стилистичні прийоми - епіфора та анафора. Епіфора - це повторення однакових виразів, слів чи сполучень звуків у кінці строф або рядків з метою посилення музичності і виразності вірша, а анафора - це повторення слова або групи слів на початку строф чи фраз.
У вірші автор передчуває весняного пробудження природи, а також революційне оновлення світу. Поезія проникнута також вірою у прекрасне майбутнє народів усього світу. Основна думка вірша — це заклик до боротьби.
«Люби свій край, всю душу солов'їну і серця жар йому віддай», — написавши колись ці слова, Володимир Сосюра, мабуть, вже ніколи не розлучався з ними. Його життя і творчість відбулися під цим «девізом». Поет палко любив свій рідний край, всього себе віддавав йому, а натомість брав натхнення й силу, щоб творити «пісні солов'їні» задля України. «Всім серцем своїм» любив поет Батьківщину, а своїми ділами він не раз доводив відданість їй.
Володимир Сосюра все життя виліплював образ ліричного героя, закоханого в землю, в кольори осені та неба. Поет творив героя з чутливою душею, героя, в серці якого навіки злилися образи коханої та вітчизни: «В тебе і губи, і брови твої, як у моєї Вкраїни», — звертається він до милої у вірші «Білі акації будуть цвісти». В образі ліричного героя неважко впізнати самого автора, його почуття. Створюючи образ «вишневої України», поет писав:
Весняний сад, квітки барвисті,
Пісні пташині в вишині,
І ти у сяйві і весні.
Володимир Сосюра зображує Україну в зірках, у вербах, у квітці, у пташині, у хвилях Дніпра, у тому вічному, що прийшло до нас крізь віки. Поет так майстерно зумів змалювати образ рідної країни, що він, привабливий та яскравий, сам постає перед очима читача.
Завдяки пейзажним малюнкам, вдалим художнім знахідкам, поет легко переходить від милування красою рідного краю, від інтимних переживань ліричного героя до високих патріотичних почуттів. Тому і відчуваються в поезіях Сосюри любов до рідної землі, інтерес до її славного минулого та вболівання за невідоме майбутнє. Почуття відданості рідній землі у поета особливо ніжне і водночас тривожне:
Є любов до сестри, і до матері, і до дружини,
Є багато любовій, та найдужча й найвища з усіх,
Непогасна, як вічність, до тебе — моя Україно,
Що зростила мене в голубому розгоні доріг...
Саме ця «найдужча і найвища» любов творила поезії, бо в ній — джерело натхнення. Саме ця любов у 1944 році, в час, коли українські землі було визволено і на небі з'явилося довгождане сонце, в радісну мить перемоги і загальнолюдського щастя створила вірш «Любіть Україну» — своєрідний гімн рідному краю. У цій поезії образ України створено за допомогою точних поетичних деталей, завдяки яким вона постає в уяві читача рельєфно, чітко, наче на полотні. Ця поезія — палкий заклик, звернений до кожного зокрема і до всього українського народу, а насамперед до молоді, тому що доля держави завжди пов'язана з долею молодого покоління. Отже, любімо Україну!
1. Что носил секретарь Института Вечного Льда в сказке В.А.Каверина ?
2. Как фраза Каверина я всегда был и остался писателем сюжетным сказалось на сказку легкие шаги?
3. Какую птицу спасла героиня сказки?
<em> План (если надо).</em>
1. Чудесное видение.
2. Странная девочка.
2. Рассказ незнакомки.
3. Неоценимая помощь Трубочного Мастера.
4. Снегурочка получила имя Анастасия.
5. Надоедливые учёные.
6. Волшебные руки Настеньки.
7. Петька и Настя.
8. Пропажа Снегурочки.
7. Удивительные рассказы очевидцев встретивших снежную девочку.
8. Вмешательство в расследование исчезновения Настеньки Петькиного дяди.
9. Безуспешные поиски.
10. Жизнь Снегурочки у Пекаря.
11. Письмо Петьке.
12. Дядя Костя находит Настю.
13. Бесчувственный чиновник из Министерства Вьюг и Метелей.
14. Содействие в спасении Снегурочки бывшего Деда Мороза.
15. Петя, Настя и "Таинственный остров".
16. Веточка Снежной Красавицы.
17. Погоня за приказом.
18. Невероятная ошеломляющая радость !
19. Проводы дяди Кости.
20. Петька увековечивает Настеньку в своих картинах.
<span>За копійку аж труситься.
</span><span>І сам не гам, і другому не дам!
</span><span>Получиш від його стільки, скільки від козла молока.
</span><span>Скупому про все байдуже, аби гроші цілі.
</span><span>То такий, що й каменя не дасть голову провалити.
</span>Взимку снігу не допросишся
<span>У нього не розживешся і серед зими льоду.
</span><span>Хто багатий, той не любить дати.
</span><span>Бреше й оком не моргне.
</span><span>Бреше й у землю не дивиться.
</span><span>Бреше, аж гай гуде
</span>