Студентський загін вже розквартирувався і дівчата вирішили оглянути село в якому вони ще проведуть два місяці.
Гороб'ята Дерев'яний Медвяний Морквяний
Тарас Григорович Шевченко –
найвидатніший поет усіх часів,
справжній геній українського
народу. Він зробив безцінний
вклад у духовну скарбницю наших
співвітчизників і усього людства, а
своєю творчістю він досягнув
світового рівня. Довершені твори
великого Кобзаря й донині сіють
зерна добра і світла, сяють
незгасимим полум’ям проникливої
мудрості, безкомпромісності і
справедливості.
Тарас Григорович Шевченко
народився у кріпацтві, тому
поетові, як нікому іншому митцю,
були зрозумілі і близькі страждання
української бідноти. Саме тому він
присвятив усе своє життя служінню
ідеї соціального та національного
визволення трудящого класу. Не
існувало такої сторінки життя, якої
б не торкнулися поезії митця. У
більшості своїх творів Т. Шевченко
закликав до об’єднання усіх народів
і спільної боротьби проти царизму.
Він щиро вірив, що на звільнену
від експлуататорів землю прийде
насправді щасливе і прекрасне
життя:
«І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі.
«І Архімед, і Галілей…»
Без імені Тараса Григоровича
Шевченко не можливо уявити
української літератури, української
культури, не можливо уявити
нашого народу і нашої країни. Його
творча спадщина невмируща, а
життя великого Кобзаря можна
вважати справжнім мистецьким
подвигом. Т. Шевченко віддав усі
свої сили заради порятунку
українського народу, заради
української культури та пошуку
шляхів у краще майбутнє.
З плином часу ми все більше
переконуємось, що поезії Т.
Шевченка – то щирі одкровенні
визнання, які він висловив не
тільки в адресу минулих та
сучасних поколінь, а й в адресу
своїх нащадків. Я впевнений, що
ще не одне покоління українців
буде звіряти своє життя іменем і
творчістю великого Кобзаря
українського народу. Я добре
розумію слова, з якими до генія
українського поетичного слова
звернулася поетеса Ліна Костенко:
«Кобзарю! Знов до тебе я приходжу,
бо ти для мне – совість і закон…
Кобзарю, знаєш, нелегка епоха,
оцей двадцятий невгамовний вік.
Завихрень – безліч. Тиші -
анітрохи…
Прости, що я дрібницями тривожу
твій вічний, твій глибокий сон…».
Тарас Григорович Шевченко – це
вічний вогонь, який ніколи не
згасне в серцях українців, а
творчість великого Кобзаря – це
велика святиня, якою гордиться і
дорожить український народ. І ми, і
наші нащадки повинні завжди
берегти у своїх серцях вогник
любові до своєї Вітчизни, який
запалив своїми творами великий
поет Тарас Григорович Шевченко.
Моя улюблена тварина - кішка. Я з дитинства хотів мати кота. І, нарешті, моя мрія збулася - у мене будинку з'явився сіамський кіт Кузя. У Кузи сіра шерсть; гнучке подовжене тіло, більша кругла голова, на мордочці щетинисті вуси, борідка і яскраво-блакитні очі. Кольори очей міняється, коли він злиться або загрожує, зіниці стають те червоні, те зелені. Вуха в кота завжди насторожі; вони вловлюють найменший шерех
Кузя - тваринне примхливе. Якщо в нього гарний настрій, він грає, дозволяє себе гладити, дозволяє іншій тварині є зі своєї миски, але якщо в нього поганий настрій, він попереджає про цьому своєрідним нявканням, тоді його краще не торкати. Кузя серйозний, бійцівський кіт. Коли ми були в селі, воно бився з усіма котами. Першим у бійку він не вступає. Спочатку він як би попереджає: виє противним голосом. Майже на сто вісімдесят градусів повертає шию; вовна в нього дибиться, а хвіст «перетворюється» у распушенную щетинисту щітку. Жалості до суперника в нього немає. Він б'ється доти, поки супротивник не кинеться навтіки. Кузя - дуже розумний кіт. Він навчився лабетами відкривати холодильник; дверцята шаф; якщо вхідні двері не закриті на замок, він буде висіти на ручці доти, поки двері не відкриються. Кузя любить дивитися телевізор, полювати на ящірок, жаб, птахів. І все-таки він дуже добрий кіт і любить своїх хазяїв. Мені дуже подобається наш кіт
<span>великі українці - хто вони?</span>
<span>а чи не кожен, хто не тільки на словах, а й наділі довів свою відданість країні і народу, вже є великим українцем? бо справа не в тому відомий ти чи ні, а в тому чи зробив ти щось добре для України і свого рідного народу. тому кожен, хто справді любить нашу Батьківщину, турбується за її добробут і майбутьнє вже по суті є великим українцем. та при це все ми також повинні брати приклад з найвідданіших синів і дочок України, які поклали всі свої сили на її визволення і відбудову. це такі люди як Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка і Ліна Костенко. шануймо їх і не забуваймо про їх вклад у життя кожної людини нашої крайїни!</span>