1. У кожної людини є заповітна мрія. 2. Бабуся попросила онуку приготувати сніданок для неї. 3. У зв'язку з аварійним станом, з двох будинків було виселено мешканців. 4. Василь Сидорович грав в оркестрі, виступи якого завжди проходили з аншлагом. 5. Наші донори здали кров цілком безкоштовно. 6. На зборах підбито підсумки навчання - найголовнішої справи. 7. У магазині можна було придбати подарунки на будь-який смак. 8. Тамара Сергіївна, про роботу якої писали в обласній пресі, є постійним членом експертної ради з екології. 9. Колектив не схвалює рішення ради акціонерів, яка звільнила з посади начальника цеху Бойчука К.В. і призначила на його місце Сергієнка О.М.
Ключі...................................................................
Відомий філософ доби Відродження сказав: «Рослина без коріння всихає, людина без минулого не живе». У XVII столітті, коли європейські митці та науковці почали активно вивчати історичну спадщину своїх народів задля доведення самобутності й оригінальності культури кожного з них, ці слова стали символічними. Сьогодні, у столітті XXI, вони надзвичайно актуальні для українців, бо, напевно, небагато у світі націй, які так погано знають свою історію.
Ця проблема виникла не на сучасному етапі. Відтоді, як Україна опинилася під владою Польщі, Литви, Угорщини, Росії, її історія почала замовчуватися, а очевидні факти ідеологічно перекручувалися. Такі процеси тривали багато століть, і лише нині, у незалежній країні, стало очевидним, що незнання національної історії - справжня трагедія українського народу, який досі не визначив свого місця серед інших народів світу, не усвідомив своєї значущості.
Питання необхідності вивчення українцями вітчизняної історії піднімалося багатьма культурними діячами нашої країни. Уперше це зробили поети-романтики, збирачі фольклору, етнографи, фольклористи. Усі вони наголошували на тому, що знання історії - це духовна сила кожного громадянина, яка, за висловом М. Максимовича, здатна вивести людину із «тьми на світ Божий». Лише маючи таку силу, український народ зможе протистояти поневоленню й відстоювати своє право на незалежність.
Мамі:
" Дорога матусю! Я пішла на заняття з англійської мови, які перенесли на годину раніше. Не хвилюйся я постараюсь не запізнюватись."
Твоя Маринка.
Бабусі:
" Бабуню, якщо прокинешся суп стоїть на плиті, кампот в холодильнику, а ліки на шафі. Я пішла до супермаркету за хлібом. Буду скоро."
Внучка Яна.
Тату:
" Дорогий, татку!. Не хвилюйся за мене, я на змаганнях по футболу. Так склалися обставини і нас всіх терміново викликали. Буду пізно.
Син Андрій.
<em>Мені подобаються кольори осіннього але не безлистого лісу . Через декілька днів їхні відношення можливо покращаться . Керамічні вироби - це най цікавіше що було на виставці . Більшість мешканців нашого міста планують зустріч біля пам*ятника Т. Г. Шевченку . Мамо, на днях я закінчу читати улюблену книжку .∞Ф</em>