Зправа ввеху в кутку
Директору
такої то школи
учня такого то класу
піб учня (род відмінку )
піб директора в давальному відмінку
далі по центрі заява
і знового рядка з абзацу сама заява, де обов’язково треба вказати потребу(прошу відпустити, прошу мене звільнити)дата на яку ви бажаєте, щоб це зробили (на 00.00.00)і причина(з зв’язку слабким станом здоров’ям, з зв’язку сімейними обставинами.)далі з нового рядка зліва писати дату написання заяви(00.00.00) в правій частині зкраю рядка підпис ваш.
Плуг - Плуговий, плужок.
Луг - Гуговийю
Дим - Димок, задиміти, димохід.
Плоди - Плодовий, плодити.
Дружба - Дружити, дружній.
<span> щоб помилуватися рідкісними сортами троянд. </span>
Мовленнєва культура особистості великою мірою залежить від її
зорієнтованості на бездоганне, взірцеве мовлення. Щоб бути зразковим,
мовлення має характеризуватися найважливішими ознаками.
Культура мовлення - це ще й загальноприйнятий мовний етикет, тобто
усталені мовні звороти, типові формули, якими послуговуються у певних
ситуаціях спілкування. Вони відповідають національно-культурним
традиціям суспільства або окремого соціуму. Серед виражальних засобів
української мови - типові формули звертання, вітання, прощання,
побажання, подяки, поздоровлення, прохання, вибачення, співчуття тощо1.
У кожного народу складається свій традиційний мовний етикет, причому
кожний соціум, регіон має характерні йому формули, що зумовлено
звичаями, ритуалами, специфікою мовного узусу. Мовний етикет
визначається також соціальним статусом мовців, рівнем їхньої освіти й
виховання, статтю, віком, емоційністю ситуації.