Антоніми – є словами однієї й тої ж частини мови, які за значенням протиставляються один одному. Основою антонімії є наявність у значенні слова якоїсь якісної ознаки, що може збільшуватися або зменшуватися, або ж доходити до протилежного. Через це в антонимические відносини можуть вступати не всі слова.
Антоніми можна розділити на два типи: утворені від різних корінь або разнокорневые (білий – чорний, жити – умирати, добре – погано) і однокореневі (прийти – піти, минуле – небилиця). Однокореневі антоніми звичайно утворяться за допомогою префіксів.
<span> Антонімами можуть бути імена іменники (день – ніч, батьківщина – чужина, молодість – старість), імена прикметники (хоробрий – боягузливий, гарячий – холодний, свій – чужий), дієслова (розцвітати – в’янути, наближатися – віддалятися, поспішати – баритися), прислівника (легко – складно, смішно – смутно, сюди – туди).
</span> Антоніми широко використовуються як образний засіб мови в художній літературі, у публіцистиці, у розмовному мовленні. Дуже багато прикладів дає усна народна творчість, особливо прислів’я й приказки: слово – срібло, а мовчання – золото, як гукнеться – так і відгукнеться, не було б щастя, так нещастя допомогло.
<span>
</span>
1. префіксальний
2. Безафіксний
3. незнаю (((<u />
Ответ:
Олеся
Объяснение: Олеся - власне ім'я.
Шестьдесят два, семьдесят девять, восемьдесят семь, девяноста пять сто два
Колись давно,ще до нашого з тобою народження,був собі такий хлопчик на ім'я Прислівник.Він жив сам,у невеличкому селі.Прислівник дуже любив фантазувати,складати вірші та прислів'я.Його любило усе село,за його розум та кмітливість,доброту та чесність і йому всі допомагали,годували.Але минав час,Прислівник ріс і згодом став статним молодиком.Він мріяв літати,побачити та взнати,що там,угорі?Хлопець ходив до всіх і питав:як це,се зробити;де можна це найти.Одного разу він розізлився,що ніхто не знає,відповіді на його питання і він вирішив сам дізнатися,що там на небі?Прислівник заліз на найвище дерево й кричав:як?де?коли?Його чуло усе село.Але раптом він не втримався і впав,й більше його ніхто не бачив,а ці питання,які він усім задавав усім незлічувальну кількість разів,почали називати питаннями Прислівника.
