Метафори, епітети, порівняння, гіпербола.
Сначала пленница попала в Крым — это обычный путь всех невольниц. Ценный «живой товар» татары не гнали пешком через степь, а под бдительной охраной везли на лошадях, даже не связывая руки, чтобы не попортить веревками нежную девичью кожу. Пораженные красотой полонянки крымчаки решили отправить девушку в Стамбул, надеясь выгодно продать ее на одном из самых больших невольничьих рынков мусульманского Востока.
<span>В столицу султанов прекрасную пленницу отправили на большой фелюке, и продавать ее повез сам хозяин — его имя история не сохранила. По прихоти переменчивой Судьбы в первый же день, когда ордынец вывел пленницу на рынок, она случайно попалась на глаза оказавшемуся там всесильному визирю молодого султана Сулеймана I, благородному Рустем-паше. Турка поразила ослепительная красота девушки, и он решил купить ее, чтобы сделать подарок султану. Не в обиду будь сказано актрисе Сумской, но судя по описаниям в исторических хрониках, ее красота далеко не отражает истинного внешнего облика Лисовской, в которой, вероятно, кроме украинской текла и польская кровь.</span>
Конячки і верблюди
Підручник з математики для другого класу починався з задачі на віднімання. Умову задачі я пам’ятаю напам’ять: «на каруселі було 4 конячки і 3 верблюди. На скільки більше на каруселі було конячок, ніж верблюдів». Це задане на дім завдання і мені, і моїй матері коштувало силу-силенну часу і нервів. Проблема була в тому, що я геть не розумів, саме що від мене в ньому вимагалося, і мати дійшла до сказу, намагаючися це мені пояснити. По суті, утворилося нескінченний цикл повторення наступного діалогу:
Мати: на каруселі було 4 конячки і 3 верблюди. На скільки більше на каруселі було конячок, ніж верблюдів?
Я: Один!
Мати: як ти дізнався?
Я: (страдницьке і приречене мовчання)
Мати: Щоб дізнатися, на скільки одне число більше або менше за друге, треба від більшого числа відняти менше!!!
Під кінець мати вже перебувала в нестямі, горлала, жбурляла книгу і била мене, я ж рюмзав і пускав соплі, але потрібної відповіді дати не міг. Підсвідомо я відчував, що як відповідь підходить цифра «1», яка якимось чином, що неможливо висловити раціонально, розділяє цифри «3» і «4», але пояснити це конкретним математичним способом я не міг.
Навіть зараз, через багато років, перед очима стоїть ілюстрація до задачі, що зображає карусель з конячками і верблюдами, немов я бачив її пару хвилин тому. І всякий раз, коли я бачу дитячий атракціон з фігурками, я згадую цю задачу.
Ответ:
У чому полягає сенс життя
Життя — це нескінченний циклічний процес, ужиття було, є і буде. Але деякі люди асоціюють це слово із словом "існування". З одного боку, це доцільно, а з іншого — ні! Є навіть такий філософський вираз: "Треба жити, а не існувати!" Саме слово "існування" у більшості людей асоціюється із чимось штучним, неживим. Наприклад, існувати може пристрій, будівля тощо. А "життя" тяжіє більше до істот, щось таке чисте і красиве, багатогранне, неповторне. Ми будемо розглядати сенс людського життя. Хтось сказав, що треба прожити своє життя так, щоб потім не було страшенно боляче! Я думаю, що з цими словами можна погодитися, тому що ними можна дуже коротко і лаконічно охарактеризувати сенс людського життя. Сенс життя полягає у насназі до життя, у натхненні на добрі вчинки. Наприклад, натхненням до життя можуть бути результати праці у будь-яких сферах діяльності людини: для вчителя — це відмінне засвоєння навчального матеріалу учнями; для лікаря — одужуючі пацієнти, яким він прописав ліки; для кондитера — подяка від споживачів його продукції та, звичайно, премія від керівництва тощо. Але буває й так, що власна праця не приносить задоволення, навіть починає дратувати, стає тягарем на все життя. Людина може працювати все своє життя адвокатом, але захоплюватись живописом і весь час казати собі: "Ось мої картини високо оцінять спеціалісти, я поїду за кордон і назавжди покину свою юридичну діяльність!" Але так буває дуже рідко. Коли мрії не стають реальністю, коли друзі відвертаються від тебе, не підтримують тебе у твоїх спробах кардинально змінити життя, то воно втрачає сенс і навіть може призвести до трагічного кінця.
Тому треба думати вже зараз, чи є сенс у нашому житті, чи правильний ми обрали собі шлях? Чи цією дорогою треба іти далі?