У кожного народу є свій герой-митець. Той, хто зміг прославити батьківщину серед інших народів, стати її символом та духовним наставником. Така постать є і в українців, це - великий Кобзар, Тарас Григорович Шевченко. Він став основоположником нової української літератури. Його художня спадщина увійшла в скарбницю світової літератури.
За життя поет зазнав багатьох поневірянь, виріс у кріпацтві, жив у засланні. Проте не зламався, не втратив віри в свій народ, не став байдужим до своєї землі. Тематика творів Шевченка широка – свобода та воля, любов та вірність, дружба та кохання. У поета є й ліричні твори, й історичні. Шевченко як ніхто інший, зміг описати красу української землі. Важко виділити мій улюблений твір поета.
Збірка поета «Кобзар» стала взірцем української поезії, прикладом для наступних поколінь. Кожен вірш став справжнім шедевром. Твори Шевченка відрізняються особливим ліризмом та хвилюючими сюжетами. Особливо мене вразила поема Шевченка «Сон». У ній автор описує сновидіння, в якому він літає над російською імперією. Він бачить страшне життя кріпаків та в’язнів, солдатів та вдів. Навкруги горе, бідність та несправедливість. Лише царі, панство та багатії не знають лиха. За правдиве зображення тогочасної дійсності Шевченко був засуджений до заслання.
Творчість Шевченка багатогранна та всеосяжна, але водночас близька та зрозуміла. В кожен свій твір Кобзар вложив любов до України та українців
Розкажи мені, юний Вольтере,
Про дитячі свої ясні мрії.
Розкажи, сивочолий Вольтере,
Про сумні нездійсненні надії.
Може трохи я схожа на тебе,
І сучасників не розумію.
Простака хочу вдачі для себе,
Щоб простими були мої мрії.
З нетерпінням чекатиму відповідь.
Ваша доля не безталанна.
Вам здоров’я бажаю і успіхів.
<span>Із повагою ваша ......</span>
Як же весело мені..
жити в злагоді й добрі.
Ментальный план, где и происходит небесная жизнь, является третьим из пяти великих планов, с которыми в настоящее время связано человечество. Ниже него находятся планы астральный и физический, выше него - планы буддхи и нирваны. Это тот самый план, на котором человек, если он конечно не находится на совсем уж ранней стадии своего развития, проводит больше всего времени в течение процесса своей эволюции.
Епітети: теплота родинного інтиму, весело і з ляском серед печі гуляє, малесенька дитина, світанковим маминим вогнем.
Порівняння: мати знає більше, аніж я.
Метафора: на шибах досвіток не скрес, мотузочком диму хату прив'язала до небес, душа світліє перед днем, прив'язана до неба світанковим маминим вогнем.
Персоніфікація: полум'я гуляє, зникає гіркотина, не катує серце печія.
Зменшувальні суфікси: мотузочком, малесенька.