Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Батько вирядив хлопця з дому, бо не міг прогодувати малолітнього богатиря, адже той їв за чотирьох. Шукаючи долі в місті, Іван ще з перших самостійних кроків зазнав неприємних пригод: у поїзді «легенько потряс» нахабу, синка начальника, заступився за Міху Голого, вокзального злодюжку, у місті знехотя переміг у вуличному бою знаного бійця. Звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера Брякуса, який запросив хлопця до себе і вмовив тренуватися. Брякус заборонив горянину за копійки тягати мішки на вокзалі, давав хлопцеві гроші, тренував, щоб той не зашкодив здоров’ю, виховував у ньому риси майбутнього чемпіона. Загибель тренера вразила Івана, адже хлопець знову залишився сам на сам із життям у великому місті, яке він не розумів. Чесний, відкритий, благородний, Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із найскладніших ситуацій. Автор не погрішив проти закону жанру, адже в казках завжди перемагає добро і благородство.
1.Коли напали на село Спасівка?
(Вночі)
2.Хто підібрав Павлуся після втечі на татарському коні?
(Семен Непорадний)
3.Кого вбили тієї ночі?
(Діда, Матір)
4.Кого впіймали козаки?
(Мустафу-ага)
5.Хто продав Павлуся?
(Харциз)
6.Як Павлусь знайшов Ганусю?
(Він сказав Девлет-Гірею, що Гануся бачила останім Мустафу-Ага)
7.Хто замінив батька, Павлусю?
(Остап)
Тим, що буду працювати, добре вчитися, щоб колись мене побачили всі в світі
Знайка такой зазнайка
У него прикольная майка
У него военная кепка
"Восхищайся мною, детка"
Умного знайкой не назовут.
Его душа не здесь, не тут
Он для себя всегда глупец
Пусть внешне кажется - мудрец
Желтые Листья опадают желуди и автор изображает свою любовь к осени