Наші батьки мають життєвий досвід
Кожен урок хімії ми маємо досліди
Він такий тактовний, тому що правильно поводиться
день
Від досягає усього, ось чому він тактичний
Суспільно корисний, західнонімецький, міні-футбол, віце-президент, радіогурток, екс-чемпіон, аграрно-сировинний, навчально-виховний, білосніжний,
яскраво-зелений, двадцятимільйонний.
У наш нелегкий час, коли шкала цінностей повністю перевернута, коли матеріальні блага важать більше від духовних надбань, починає здаватися, що вже щезли благородство та честь, доброта та милосердя. Але це не так! Є цінності, які не зникнуть ніколи, на них не вплинуть історичні кризи. Ці цінності народжені, щоб жити вічно.
Є така тонка і ніжна, сильна і мужня, недоторкана і незламна річ – гідність людської особистості. У житті людина зустрічається з чесністю та підлістю, щастям та горем; у житті бувають миті не тільки радості, а й страждання, душу перевертають всепоглинаюча любов і почуття ненависті; бувають такі ситуації, коли потрібно відмовлятися від чогось і йти на жертву задля блага рідної, близької людини, потрібно піднестися силою своїх думок, переконань над почуттями та емоційними поривами.
<span>Усе це вимагає гідності. Треба з гідністю жити, працювати, з гідністю користуватися матеріальними і духовними благами, на які ти маєш право, з гідністю переживати радість і горе, з гідністю хворіти і прожити свою останню годину, бо коли настане час відповідати за всі свої думки, слова та вчинки перед самим строгим суддею, якого не можна підкупити або вмовити, – перед своєю Совістю, не в кожного вистачить мужності зазирнути в її очі – на це здатна тільки людина, як зберегла свою гідність.
</span>
Завдяки кобзарю, люди почали слухати голос правди, не боятися висловлювати свою думку. Його твори вшановують силу мужності та вірності своїй країні, любов до неї. Навіть зараз люди з усього світу полюбляють твори Тараса Шевченко, адже його твори дарують надію, віру. Кобзар не боявся нічого,нікого, його любов до України та народу була безмежною. Та й зараз можна тішитися цією любов'ю через твори письменника.
Я пишаюся цією великою особою! Адже його твори вшановують пам'ять нашої славетної України!
Я старалась, прошу прощения за возможные орфографические ошибки)
Мене звати олена.мені сімнадцять років.я ходжу в десятий клас до третьої дніпропетровської загальноосвітньої школи.Я люблю грати на гітарі і тому ходжу вже шість років до музичної школи.Три місяці тому мене навіть показували по місцевому телебаченню, я і моя група ,з шести гравців , виступали на дні відкрнитих дверей в нашій школі.Було багато людей (майже сімсот чоловік) і я хвилювалась.після концерту мені і моїй групі запропонували виступити на конкурсі "Сім струн" і ми охоче погодились.Але виграти перше місце нам невдалось, проте це був неймовірний досвід в моєму житті.Та можливо через три роки про мене дізнається вся країна, як про віртуозного гравця на гітарі.