Роман "Евгений Онегин" занимает центральное место в творчестве А.С. Пушкина. Это самое крупное произведение поэта, самое известное, оно в наибольшей степени повлияло на развитие русской литературы.
<span>Роману были отданы восемь лет упорной работы (1823-1831).Это самый плодотворный период творчества Пушкина. То обстоятельство, что поэт работал над "Евгением Онегиным" долгие годы, сыграло свою роль. Шло время, совершались значительные события в мире, в стране, в жизни самого писателя. Заканчивал роман уже и тот, и не тот человек, который его начинал. </span>
<span>"Громаден труд Пушкина, создавшего первый русский роман да еще в стихах", писал Белинский. </span>
<span>Почему роман в стихах? Стихотворная форма намного сильнее воздействует на читателя, чем проза, красота повествования достигается за счет строгой формы. Роману свойственны афористичность, образно-метафорическое воссоздание жизни, музыкальность. </span>
<span>Белинский назвал "Евгения Онегина" "энциклопедией русской жизни пушкинского времени". По словам критика, впервые в русской литературе с такой широтой и правдивостью была воссоздана целая историческая эпоха. Многих изумляла формулировка критика: что же это за энциклопедия, если весь роман посвящен светскому франту и его окружению в Петербурге и в деревне? Само понятие "энциклопедия", вызывавшее в сознании тяжелые увесистые тома, как бы вступало в противоречие с этим небольшим по объему произведением, которое, однако, оказалось "томов премногих тяжелей". Роман Пушкина по конкретному историзму, по широте охвата русской жизни и масштабу поставленных в нем этических, социальных, национальных проблем был и остается, может быть, самым уникальным, но и самым загадочным явлением всей русской литературы. </span>
<span>Портрет эпохи складывается в романе из множества деталей и подробностей, среди которых равно важными оказываются такие несопоставимые, на первый взгляд, вещи, как круг чтения и распорядок сельской жизни, быт молодого петербуржца и песня крестьянских девушек, особенности воспитания и образования и моды того времени, предметы российского импорта и экспорта и загадки природы, творческая биография автора и "наука страсти нежной", разные лики русской природы и трагедия Наполеона перед пылающей Москвой. Кое-что Пушкин бросает вскользь, как бы между прочим, а на другом специально задерживается, чтобы привлечь внимание читателя. Но, повторив вслед за Анной Ахматовой слова о Пушкине - "авторе незаменимых слов", - согласимся, что в картине России, созданной поэтом, нет ничего незначительного, всё важно и существенно. -Надеюсь,помогу.-</span>
1. Особенности классицизма в литаратуре:
- Обращение к формам античного искусства.
- Герои делятся на положительных и отрицательных.
- Добро побеждает, зло наказывается.
- Принцип трех единств: времени, места и действия.
- Чистота языка ( в высоком жанре-высокая лексика, в низком-просторечная)
- Чистота жанра
- Литература пропагирует положительные ценности и государство
2. В литературе классицизма создан образ человека, который уверен что его жизнь должна быть полезна обществу, что он должен быть патриотом и гражданином. Герой проникает в тайны мира и жизни и читатели таким способом учат о тайнах жизни.
Классицисты разделяли жанры на: высокие (ода, трагедия, поэма) и низкие ( комедия, басня, сатира). Героями высоких жанров являлись полководцы, монархи, т.е. образы, которые могли быть примерами в обществе. Для персонажей низких жанров характерны сильные чувства и страсти.
Это обясняется основным конфликтом в классицизме-борьбой разума и сердца. Всегда побеждает разум.
Варіант 1
Нам важко навіть уявити світ, в якому немає книги. До неї ми звикли з самого дитинства, вона розкривала перед нами дивовижні таємниці життя та давала корисні поради у важку хвилину, вчила нас розуміти самих себе.
Найважливіше призначення книги – зберігати знання, накопичені віками, і передати їх наступним поколінням. Завдяки цьому став можливий стрімкий прогрес людства в останні століття в галузі науки. Більшість наукових відкриттів робиться на основі раніше накопиченої й систематизованої інформації, результатах дослідів з усіх куточків світу. Знання, що ми отримуємо їх із книг, дозволяють нам рухатися вперед, не витрачаючи час на відкриття того, що вже комусь відомо. Книзі ми завдячуємо тим, що й сьогодні можемо насолоджуватися шедеврами давньої літератури. Як влучно пише І. Франко:
Книги - морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
Спілкування з книгою допомагає людині розвиватися та вдосконалюватися. Адже для того, щоб зрозуміти зміст, який автор прагне донести до читача, треба читати вдумливо, уважно, підключати свій власний досвід, вміти аналізувати інформацію. І якщо читачеві це вдається, то перед ним розкривається цілий світ цікавих подій, глибоких душевних переживань, інтелектуальних відкриттів.
У всі часи до книги ставилися як до святині. Колись, ще до винайдення технології друку, книги переписувалися вручну, а їхні обкладинки оздоблювалися позолотою і дорогоцінним камінням. Книгою книг по праву вважається Біблія – давня і вічна скарбниця людської мудрості на всі випадки життя, що дійшла до нас крізь непросту історію двох тисячоліть. Викладені в ній принципи життя актуальні й сьогодні.
Книга, написана багато століть назад, допомагає нам пізнати світогляд і мислення наших далеких предків, розкриваючи тим самим секрети людської сутності. Завдяки книгам ми можемо прослідкувати еволюцію світогляду людини, суспільного устрою, етичних норм. Книги зберігають всю відому історію нашого існування на Землі.
Сьогодні книга дещо втрачає свої позиції по відношенні до інших високотехнологічних засобів комунікації. Але, на мою думку, в цьому немає нічого поганого. Електронні книжки, які можна знайти в Інтернеті, значно полегшують і прискорюють доступ до потрібної людині інформації. А прихильників читання традиційних книжок завжди буде багато, адже спілкування з друкованою книгою викликає особливе відчуття, ніби спілкуєшся з живою людиною.
Мне понравилось это стихотворение потому что оно заставляет задумыться о моем будущем