Стояв погожий травневий день. Блукаючи по небу, я заглянула в дзеркало озера і ... побачивши там своє відображення, злякалася. Який же я стала потворною, грізною, сіркою дощової хмарою! А адже я була такою милою, легкої і повітряної. Трохи подумавши, вирішила виправити становище - скинути зайву вагу. Неспішно прогулялася над широкої української степом, вибираючи місце, де б скинути баласт. Але місцевість мені не сподобалася, і довелося просити пустотливий весняний вітерець, щоб він відігнав мене трохи на схід - там я, здається, бачила маленьку сільце, де давно не було дощу. Вітер охоче погодився, і ось вже через кілька хвилин ми на місці призначення. Я вже готувалася вилитися дощиком на землю, як раптом прямо посередині своєї величезної сірої маси побачила дірку, крізь яку цікаво проглядало сонечко, ніби йому було цікаво, що зараз відбудеться. Не розгубившись, я миттєво залатати свою рану: піднатужилася, затягла діру щільним вологим туманом. Однією мені стало нудно, і я вирішила покликати своїх старих надійних приятелів - блискавку і грім. Вони з'явилися без зволікання і були готові до майбутньої роботи. Ми трохи забарилася, чекаючи, поки два сільських мужика, що побачили і почули нас, доберуться до укриття. Мені стало сумно, а з моїх очей посипалися сльозинки-дождинки, а потім пустився такий дождіще, що з висоти пташиного польоту погано видно було сільські будівлі. Чулися тільки шум обрушився на землю нетерплячого дощу і гуркіт грізного, розкотистого грому - здавалося, що небо зараз звалиться на землю. Потріскана земля з радістю прийняла живлющу вологу, підбадьорились рослини, давно не пили смачною дощової води. <span>... Я опустила очі і в блакитному дзеркалі річки побачила себе - як і раніше легку і повітряну.</span>
<span>Спокус навколо багато, та чи не на те ми тренуєм свою силу волі аби їм не піддаватися? іноді дійсно важко перебороти якісь матеріальні потреби, але якщо вони суперечать духовним, потрібно шукати компромісу із власним сумлінням.</span>
<span>Я вважаю, що лише та людина може бути щаслива, яка знайшла для себе золоту середину, коли матеріальне урівноважене з духовним. ніяка з цих складових не повинна переважати іншу, томущо лише рівновага є запорукою гармонійного життя людини</span>
<span>.Ручка — письмова приналежність, за допомогою
якої можна залишити чорнильний слід на поверхні (зазвичай паперу).
Розрізняють такі типи ручок:перові ручки,кулькові ручки,капілярні ручки,Фломастери,гелеві ручки,Ручки з біополімерним чорнилом<span>У кулькових і гелевих ручках іноді використовуються чорнила, що стираються. </span></span>