Для мене майбутнє......Невідоме,не вивчине.Ніхто не знає що від нього можна очікувати .До чого себе потрібно готувати .Але мрій та бажань в мене море ,<span>можливих варіантів розвитку подій теж мільйон, тому готувати себе треба до всього, навіть до самого неочікуваного.Та все більше я думаю про своє майбутнє та навіть подумки його планую.Я думаю моє байбутнє буде чудовим ,кожень день не проживу його дарма.Але на даний час я ще детальніше його не можу Вам описати його,та всеж таки думаю що воно буде неперевершиним.</span>
Пропоную скласти такі 7 речень з числівниками:
- Мама повідомила, що концерт почнеться о <u>вісімнадцятій</u> годині.
- <u>Семеро</u> учнів не прийшло на заняття через хворобу.
- Учасників конкурсу <u>двадцять п'ять</u>, а призів лише <u>десять</u>.
- У собаки народилось <u>вісім </u>щенят.
- Я купила <u>чотири </u>кілограми картоплі.
- <u>Десятеро </u>учнів з нашої школи стали лауреатами змагань.
- На сніданок я куштую <u>два </u>яйця.
Весна музыка музы музей веснане
Працюємо-друкуємо,прибираємо,вчимо та лікуємо.
птахи-сорока,синиця,ластівка,жайворонок та чайка
<em>Як відомо, історія не любить слова "якби". Історики говорять так: "Це було, воно стало причиною того, що...".</em>
<em>Але порушимо це правило й спробуємо уявити, що могло б статися з нашим народом, якби не було Запорозької Січі. Очевидно, тоді б зовсім не стало України, не стало б українського народу, як не стало на землі багатьох племен і народів, їх розтерзали вороги, розтоптала жорстока дійсність.</em>
<em>Наш народ існує, тому що його оборонили й відстояли мужні лицарі Запорожжя. Наперекір усім обставинам вони вибороли нам право жити на своїй землі і бути українцями.</em>
<em>І як буває прикро, що ми чуємо про воєнне мистецтво римських легіонерів і не маємо уявлення про ратну майстерність запорожців. Знаємо про подвиги Ганнібала і не знаємо про подвиги Самійла Кішки, Петра Сагайдачного чи Івана Сірка. Захоплюємося подвигом спартанців біля Фермопілів і не знаємо про подвиг козаків під Берестечком...</em>
<em>Історією треба не просто цікавитись, її треба досконало знати. Бо історія — не просто минуле народу, це його жива душа. Ось чому той, хто не знає історії, ніколи не зрозуміє свого народу.</em>