Напевне ,всі ми в своєму житті мали ворогів . Неважливо ,в дитинстві чи дорослому житті , через дріб'язковість чи через важливі речі ми сварились з людьми і надовго псували з ними відносини .
Багато хто ігнорує ,уникає своїх ворогів . Можливо, це правильна тактика ., але подумайте лишень ,скільки сил і часу необхідно затратити ,щоб тримати свою позицію проти ворога.
На мою думку ,найкращим є зробити ворога другом . Звісно, це потребує певних зусиль ,але повірте це того варте! А що,якщо ця людина буде здаватись вам не такою ,як ви гадали ,коли ви познайомитеся з нею ближче . Можливо, навіть вона стане вам кращим другом ,тому не зволікайте ,а скоріш позбувайтеся ворогів у такий найкращий спосіб :)
Ти серйозна дівчина , твоє волосся кольорове мов веселка
Пробудися рідна моя Україно
<span>Хлопці! Вперед, на вилазку, за мною!
</span><span>Летіть геть, спогади! </span>
Відпочинок на Алясці
Коли ми ступили на засніженну землю Аляски я відчув(ла) , як холодний вітер охопив мене.Я попросив(ла) дати мені щось тепліше. Мені дали кожух і ми одразу вирушили в похід на гору.Щоб піднятися на гору, потрібно було пройти річку вкриту кригою, пройти через засніжений ліс . Коли ми пройшли пів річки ми почули крик дівчат, які побачили ведмедя.Ми всі лягли на землю і не рухалися 5 хвилин іноді навіть не дихали аби ведмідь зрозумів ніби ми мертві.Темнішало, ми перейшли річку, Деякі хлопці пішли ловити рибу,я ж пішов(ла) ставити палатки.Деякі не хотіли спати в холодних палатках на снігу, вони облаштовували маленький будиночок на дереві.Настав ранок, мене збудив малий ведмідь,який облизував своїм язиком моє обличчя. Коли я прокинувся і побачив його я хотів крикнути але не хотів сполохати його, і все ж мені вдалося підняти усіх і вони відняли його від мене.Ми рушили далі та нам потрібно було залізти на гору зі спеціальним спорядженням .Ми всі залізли, оглянули все, попрощалися з ведмедем і полетіли додому.Так і закінчився мій веселий відпочинок на Алясці.
Каштан це високе дерево з округлою кроною. Листя у каштана великі,одже дають багато кисню.Коли наприкінці весни або на початку літа ці дерева зацватають,здається що прийшло якесь свято. А який приємний аромат вітає у повітрі! Каштан цвіте білим або рожевим кольором.Це дерево схоже на якусь величну та урочисту постать.А коли я чую у повітрі його цвітіння,це нагадує мені близькість літніх канікул.
Чим ближче осінь тим частіше починаєшь помічати в густих кронах дерев колючих їжачків.А потім на землю падають коричневікульки. На початку навчального року весь шкільний двір виявляється усипаним шоколадними каштанами.І саме у цей час у нашій школі прходять багато свят,які присвячені красуні осені.