Тема: висловлення поетом критики стосовно діяльності Б. Хмельницького, зокрема за необачний Переяславський союз з Московією, який призвів до втрати української державності.
Ідея: заклик-звернення до недругів не "сміятися" з України, бо прийде час її могутності й розквіту.
Основна думка: незворотність процесу становлення української державності; "Встане Україна / І розвіє тьму неволі, / Світ правди засвітить".
Жанр: громадянська лірика.
Композиція і сюжет: у поезії Т. Шевченко критикує Б. Хмельницького за його легковірність, необачність, політичну недалекоглядність. Гетьман, на думку поета, не зрадник, але за приєднання України до Росії його осудять нащадки, тож краще б йому було і на світ не народжуватись. Письменник таврує Хмельницького за необачний Переяславський союз з Московією.
Тарас Шевченко, з'явився на світ 25 лютого 1814 року (9 березня за новим календарем). Він був третьою дитиною в сім’ї кріпаків, що проживали в селі Моринці, Київської губернії. В сімейних переказах, які малий Тарас надовго запам’ятав, розповідали також про дідусів та прадідів, котрі служили запорожцями, й воювали у визвольних війнах XVII–XVIII століть.
Природу не можна розуміти тільки як світ тварин і рослин. Природа - це все, що оточує нас від народження. Людина та природа- це дві невід'ємні частини світу. Кожна частинка природи є важливою. Людина і природа перебувають у постійних і складних взаєминах. Природа дає можливість людині жити, задовольняючи її фізичні потреби, збагачує її духовний світ своєю красою та активізує її розум, демонструючи зразки найкращого, найдосконалішого у світі. Коли ж людина починає шкодити природі, вона шкодить і собі, адже людина - також складова природи, її частина, надзвичайно залежна від решти складових. Відмінність людини від інших живих істот полягає в тому, що вона має розум, а відтак може мислити, творити, спілкуватися з іншими людьми. На жаль, сьогодні є підстави говорити, що свій розум людина здебільшого спрямовує на задоволення власних потреб, знищуючи майже повністю те навколишнє середовище, в якому живе і від якого цілком залежить. Кажуть, що сьогодні ми живемо на планеті, що належить нашим правнукам: адже наслідки того, як ми зараз ставимося до природи, будуть відчутні у далекому майбутньому. І виправити навіть одну серйозну помилку, якщо вона буде зроблена, часто неможливо. Людина від природи повинна навчитися красі, коханню, гармонії. Природа нас вчить бути добрими та кохати одне одного, дарує нам красу та життя. У безмежному храмі краси та музики природи, який не може зрівнятися ні з яким рукотворним шедевром, людина перетвориться із завойовника на творця, знайде душевну рівновагу, відновить фізичні сили та здоров’я. <span>Дружіть із природою, з чистим цілющим повітрям, джерельною водою і вам не треба буде звертатися до лікаря, бо саме в природі закладена основа нашої життєдіяльності. Приходьте до лісу, гір, поля, річки. Ставайте в їхнє нерозривне коло, підтримуйте його, і воно підтримає вас, як підтримує вірний друг у бурхливому ритмі сьогодення. Несіть добро у світ, і це добро вернеться вам та дітям у стократ. </span>
Продовжити історію Тома з оповідання "Усмішка" можна так:
Минали дні, а Том зберігав усмішку, яка нагадувала йому про те, якими стали люди сьогодні. Том щиро вірив, що знайдеться людина, яка поверне цивілізацію, знову навчить людей бачити красу. Чи знав він тоді, що цією людиною стане він? Мабуть, ні. Йшли роки. Том став статним чоловіком, досяг поваги, проте не втратив потягу до прекрасного. Чоловік став президентом своєї країни, повернув людей з тваринного світу, навчив бачити красу та захоплюватись світом.
Тарас Григорович Шевченко, це ім'я відоме у всьому світі. Саме цей чоловік у більшості людей асоціюється з Україною. І це не дивно.Адже саме ця людина є генієм нашого народу, нашим світочем, нашим наставником. В кожну українському місті є вулиця, просрект чи парк названу в його честь. А пам'ятники Шевченкові вже давно існують за межами України.
В нас "Кобзар" стоїть на видноті. Інколи його читає дідусь, інколи бабуся читає напам'ять "Реве та стогне Дніпр широкий"