Моя мати дуже смачно готуе. В нас вдома завжди е щось смачненьке. Ii кулiнарнi здiбностi вона перейняла у бабусi. Коли мама готуе я з захопленням дивлюся та де-чому вчусю.
Це службова частина мови<span>, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.</span>
Н. п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім
Р. п'ятьох тисяч дев'ятисот вісімдесяти <span> семи</span>
Д. п'ятьом тисячам дев'ятистам вісімдесятьом <span>сімом</span>
З. п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім
О. п'ятьма тисячами дев'тьмастами вісімдесятьма<span> сімома</span>
М. на п'яти тисячах дев'ятистах вісімдесяти <span> семи</span>
Ледве дихнуло весняним теплом, набубнявіли на деревах бруньки - ось, ось виткнуться листочки. Все в природі оживає, неначе одягається в коштовні шати. Ясне сонечко покликало в гості ранню весну. Попливли у небесній височині білосніжні хмарки. Зазеленіла молоденька травичка. Свіжий вітерець торкнувся голих дерев.
Все навкруги змінилось. Прилетіли співучі птахи з теплих країв. Прокинулись милі звірята з зимової сплячки. Дерева прокинулись від зимового сну. Три тополі, височать у полі - вибирають собі весняну барву. Дивишся у небо, а там двоє - журавель і журавочка. І так гарно і легко кружляють, немов би танок якийсь водять. Розтанув на водоймах твердий лід. А хороші діти садять дерева і підливають. Білять вапном, щоб шкідники не вилазили на них і не завдавали шкоди.
Коли юннати це зроблять, то буде дуже добрий урожай. Мені дуже подобається ця пора року - барвиста, весела, духмяна і запашна весна! А вам?
На дерев’яному підвіконні будинку, поруч із квітами, стояла маленька скляна кицька. ЇЇ власники навіть не пам’ятали, звідки вона в них. Вони поставили статуетку мордочкою до вікна, щоб усі її бачили і милувалися нею. Але господарі навіть не підозрювали: вона жива. Її життя було нудним. А уявіть: стояти на одному місці, не в змозі поворухнутися. Іграшкова кицька дивилася на різних котів на вулиці і заздрила їм. Ех, як їй хотілося бути, як вони…<span> …Літо видалося на диво спекотним. Господарі не закривали вхідних дверей на ніч. Іграшка на підвіконні собі посопувала, коли її хтось розбудив. То був Чарівник. Його так назвали,тому що з самого народження (це дивно навіть для чаклунів) він вільно літав по будинку.</span>«Мені розповіли мої помічники феї, що ти хочеш бути вільною», - звернувся Чарівник до іграшки.«Що?!» - спросоння не зрозуміла та.«Я дізнався, що ти хочеш стати вільною», - повторив гість.«Так», - відповіла скляна статуетка.«Я можу перетворити тебе, тільки ти ніколи більше не станеш іграшкою», -дав свої умови чаклун.<span>«Згодна, згодна!» - закричала кішка.</span>І чаклун на ймення Чарівник перетворив її.<span> … Кішці було жаль господарів, але жага до свободи була понад усе, і вона виплигнула з будинку. В цей момент кішка подумала, що кожна істота буде щаслива лише на волі.</span>
