Восени зовсім не хочеться дощу, тому що й так стає прохолодно, часто
дме вітер, погода похмура й непривітна. Осінній дощ сумний та холодний.
Його краплі швидко збігають по листям дерев, а далі листя саме з жалем
падає додолу.
Осінній дощ показує нам, що літо закінчилося, а природа
готується до зимового сну. За стіною дощу десь угорі ховається чисте
небо й сонечко, якого так не вистачає в холодну пору року! Але у
природи немає поганої погоди, та навіть дощ залишає по собі одну
приємну річ – свіже повітря. Після дощу восени так легко дихається!
Музей просто неба, шістдесятилітній дідусь, у мій день народження, найбільш вірний приятель, надійшов у продаж
Я цілком згоден з думкою, що цінність часу пізнається аж тоді, коли він утрачений. Цей вислів, має дуже глибоку повчальну думку, проблематика якої є дуже актуальною в наш час.
Я часто питав себе: «Що таке час взагалі?». Матеріально його не існує, але він здатен на що завгодно: він, тобто час, може розлучити людей, подарувати життя, розбити серце та вилікувати душу. Один день не можна прожити двічі. Я вважаю, що найприємніше марнування часу – це проведення його з користю для себе й інших. Це – мій особистий принцип, котрий, я гадаю, не зміниться.
Бити байдики-байдикувати,нічого не робити.