Імен. займ. , ім. , дієсл. займ. дієсл.
не є членом речення, не є також, додаток додаток присудок
Я сьогодні не прийду у школу, тому що моя мама захворіла.
моє життя наповнене різними сюрпризами.
їхній сад румянів червоними яблуками
<span> падають тепло і глухо яблукап в нашім саду
</span>мої рози милують око кожної людини яка проходидь повз них
його книга дуже легко читалася
її коси виблискували на сонці
сьогодні я змоїм татом ходили на риболовлю
сьогодні твій щясливий день
моя мама пече неперевершений періг
- Привіт!
- Привіт! Підеш сьогодні з нами кататися на велосипеді до парку?
- Я б залюбки та не можу! Справа в тому, що в мене сестричка захворіла. Зараз до аптеки поспішаю, за ліками. А потім буду наглядати за нею, доки батьки з роботи повернуться.
- Дуже шкода! А що з сестрою?
- Мабуть, застудилася. В неї підвищилася температура та голова болить. Через те ще й настрій зіпсувався, то вона капризує весь час.
- Це дуже неприємні відчуття. Коли хворієш, весь світ не милий.
- Та не кажи. Недарма нам весь час кажуть цінувати здоров’я та піклуватися про себе. Та хто ж слухає, поки не захворіє!
-Так,зазвичай ми не слухаємо поради доролих , і хворіємо.Передавай сестричці ,щоб виліковувалася.
-Добре ,передам.
Двести тридцать девять
двухсот тридцати девяти
двухста тридцати девяти
двести тридцать девять
двухстами тридцатью девятью (или тридцати девяти (не помню точно))
о двухста тридцати девяти
