название водного торгового пути в <u>Киевской Руси</u>,связывавшего Северную Русь с Южной, Прибалтику и Скандинавию с Византией. Он шёл из Варяжского (Балтийского) моря по р. Неве в Ладожское озеро, затем по р. Волхов в Ильменское озеро, далее по р. Ловать, откуда волоком в Днепр. Впервые термин встречается в <u>ПовестиВременных лет</u>. Путь возник в конце 9 — начале 10 вв. Наибольшее значение имел в 10 — 1-й трети 11 вв. Южная его часть хорошо знали византийцы. По сведениямКонстантина Багрянородного (10 в.), <u>кривичи</u> и др. подвластные Киеву племена весной свозили в Смоленск, Любеч, Чернигов и др. города большие (на 30—40 чел.) долблёные ладьи —"однодерёвки", которые затем сплавлялись по Днепру в Киев. Здесь их переоборудовали, загружали и отправляли вниз по Днепру. Пройдя 7 порогов (крупнейший Ненасытецкий обходили волоком), а также скалистое и узкое место "Крарийскую переправу" (где часто устраивали засаду <u>печенеги</u><span>), купцы останавливались на острове Хортица, затем, оснастив ладьи морскими парусами (в Днепровском лимане), плыли вдоль западного берега Чёрного моря до Царьграда (Константинополя). Существовали ответвления этого пути на р. Западная Двина между Ловатью и Днепром, затем из района Смоленска по р. Каспле; с Днепра на р. Усяж-Бук к Лукомлю и Полоцку.</span>
Особенно важны витамины А, С, Е.Витамин А содержится в продуктах животного происхождения (сливочное масло, яичный желток, печень). Во многих растительных пищевых продуктах (морковь, шпинат, салат, петрушка, абрикос и др.) содержится каротин, из которого в организме образуется витамин А.Витамин Е содержится в зеленых частях растений, особенно в молодых ростках злаков. Богаты витамином растительные масла (подсолнечное, хлопковое, кукурузное, арахисовое, соевое).Витамин С содержится в значительных количествах в продуктах растительного происхождения (плоды шиповника, капуста, черная смородина, лимоны, апельсины и другие фрукты и ягоды).
1 - 3
2 - 2
3 -3
4 -2
5 -2
6 -2
7- 2
8- 3
9- 3
10 -1
11 -3
Ответ:
У "Різдвяній пісні у прозі" Ч. Діккенса показаний старий жадібний чоловік. У нього немає власної родини, дітей, і він зовсім не радіє найкращому святу — Різдву.
У Скруджа є все. Він багатий, у нього є торгова спілка, він вміє заробляти гроші. Справді, без грошей не буде і свята, бо ні за що буде купити подарунки чи накрити святковий стіл. Гроші дуже потрібні усім. Бідність та убогість дуже неприємні. У цьому творі Чарльз Діккенс показав, які потворні "Бідність" і "Темнота". Вони змальовані у вигляді маленьких діток, але діти ці потворні, зморщені, худі, обдерті. Ось така неприваблива бідність. Ніхто не хоче бути нещасним. Але Скрудж нічим не кращий за цих потвор. Він хоч і багатий, але поводиться, як бідний, бо економить на всьому, і в нього немає ні свята, ні подарунків. Справжнє щастя Скрудж пізнав, коли зумів зробити гарні справи. Подарував родині Боба великого індика, а сам відправився в гості до племінника. Він став посміхатися й робити добро. Від цього на душі в нього потеплішало, і Різдво стало його улюбленим святом. Мені здається, що найцінніше в житті — це наші рідні. Я хочу, щоб мої мама й тато, брат, бабуся, тітка були завжди здорові й посміхалися. Коли ми збираємося разом, навіть без подарунків, але з гарним настроєм — це найцінніше для мене. Добре, що Скрудж зрозумів свої помилки та встиг їх виправити.