В рассказе бежин луг рассказывается про заблудившего автора и пронего надо написать что он чуствовал один
Трудный день. я утром встал и подумал что меня будет ожидать на этот раз дома и в школе я пошёл в ванну почистел зубы папил чай и пошёл учить уроки я выучил летиратуру ну плохо потому что мне нужно сделать математику вот было уже 13:00 а мне нужно выходить в 12:30 я сказал не ужеле я опоздал и быстро оделся и пошёл в школу по дорого я вспомнил что по русскому у нас контрольная но. я не подготовился я зашёл в класс и сказал здравствуйте Мария Алексеевна она что ты опоздал я сказал что я забыл про школу и она сказала садись дневник на стол я сел прошёл урок в дневнеке было написано опоздал вот и русский она сказала я вам скахла выучить стих к доске плйде Саша я сказал не уделе меня она сказала Саша ты выучил стих нет она сказала дневник на стол 2 Я пришёл домой лег спать вот и прошёл день
Я выбрал это стихотворение, потому что мне нравиться летняя пора, когда на улице греет теплое солнышко, когда все вокруг обливается яркими зелеными красками. АВТОР этого замечательного стихотворения является ИФО
Образ Василисы Премудрой — один из вариантов сказочного образа невесты-волшебницы. Эта героиня любима народом за трудолюбие, доброту, мудрость, любовь и заботу. О духовных данных Василисы Премудрой так писал А. М. Горький: «Величественная простота, презрение к позе, мягкая гордость собою, недюжинный ум и глубокое, полное неиссякаемой любви сердце, спокойная готовность жертвовать собою ради торжества своей мечты» .
<span>Сказка «Царевна-лягушка» учит судить человека не по внешности, а по делам, учит оценивать внутренние качества человека, которые могут скрываться «под лягушечьей кожей»</span>
Кожен, хто народжується, претендує на щасливу долю. Але чому одні її мають, а інших вона вперто обминає? Що таке щастя? Як його знайти? "Більшість людей щасливі настільки, наскільки вони вирішили бути щасливими" (А. Лінкольн). Поглядів на це багато, та врешті кожен це з'ясовує сам для себе.
Кажуть: "Щасливими не народжуються, ними стають". І вирішальну роль у цьому відіграє сім'я. Народна мудрість стверджує: "З родини йде життя людини", "Без сім'ї нема щастя на землі", "Де в сім'ї лад, там без вад", "В сім'ї наймолодше — найсолодше", "Сім'я без Бога — убога", "Сім'я — не церква, а люди — не ангели, усяко буває".
Здавна відомо, що родина — то невичерпне джерело наснаги, любові та батьківських обов'язків. І кожна сім'я докладає зусиль, аби не всохло родове дерево, бо "Без роду нема народу". Нагадували: "Забудеш свій рід — усохне твій корінь". Щоб родинне життя склалося, необхідні дві умови: кохання ("То не сім'я — без любові") і дитина ("То не родина, де не бігає дитина", "Одна дитина — не дитина, дві дитини — пів дитини, троє дітей — ціла дитина").
Ясна річ, що для мене прикладом є моя власна родина. Тому мені б дуже хотілося, аби моя сім'я була схожою на мою нинішню, де я зараз — просто доросла дитина. А мамина ласка, татова вимогливість, дідусева мудрість, тепло домашнього затишку на все життя лишають глибокий слід у житті кожної людини.
Значення сім'ї неоціненне. Від стану охорони родинного вогнища, материнства, дитинства, батьківства вирішальною мірою залежить не тільки особисте благополуччя окремої людини, а й життєва міць народу, України. Адже духовно-моральне здоров'я людини — то найважливіша запорука процвітання нації.
