1) Київська Русь була однією з наймогутніших країн Європи, яка зібрала в собі багато славянських народів та племен. Сучасні укаїнці пишаються нею, тому що саме в цей період ураїнська держава мала свій розквіт та була єдиною ( до періоду роздрібленості). 2) Київська Русь мала багато спільних рис з Візантією: після хрещення Русі, вона отримала їх писемність, освіту,звідти прийшли богослужбові,
історичні, філософські тексти, зразки
іконопису та церковного будівництва.<span>На відміну від Європи, де освіта була
перевагою лише окремих представників
духовного сану, у Візантії освіченість
вважалась християнською чеснотою і
здобути її було бажаним для кожного, і відповідно писемність на Русі була
порівняно широко розповсюджена серед
усіх верств населення, крім селян. </span><span>Так само за
візантійським зразком будувалась
держава. 3) Основні причини запровадження християнства були наступними: політична ( </span>прагнення Володимира зміцнити державу і її територіальну єдність), міжнародна ( прийняття християнства укріпляло стосунки між Візантією і відкиривало шлях до Європи), соціальні (наростаюча соціальна неоднорідність створювали умови для переходу до більш
складної світоглядної системи). Наслідки: укріпилися стосунки з Візантєю, країнами Європи, хоча була проблема "вибору віри", бо були іслам, буддизм, іудаїзм і питання - якій вірі давати перевагу. Вибір Володимира не можна назвати "цивілізаційним", бо його нав'язали не тількі Русі, а й іншим західним країнам. 4) У 30-ті роки XII ст. ранньофеодальний період історії Давньоруської
держави змінився періодом феодальної роздробленості або, як вважають
деякі дослідники, — початковим етапом розвиненого феодалізму.Поняття «розпад держави» не точно передає суть історичних подій тієї
доби: визначальним був не розпад, а навпаки — більш стале, зумовлене
економічним і політичним розвитком об’єднання територіально близьких
споріднених племен. Цю добу характеризували нескінченні князівські міжусобиці, соц. боротьба, тому маючи як позитивні ( зростання продуктивних сил, перехід до феодального способу вир-тва, зростання міст, торгівлі), так і негативні - цей період мав неоднозначну оцінку серед вчених. 5) Степові народи завжди нападали не тількі на Київську Русь, а й на Візантію та інші держави. Тому Руська держава ь відіграла
роль щита, який
прикрив західно-європейську
цивілізацію
зі сходу. Завдяки цьому Русь мала великий авторитет на міжнародній арені і її втручання
в той чи інший
конфлікт бувало
досить, щоб
стримати його
Для средневекового китайского общества был характерен большой аппарат чиновников и огромная сильная армия, на которых опиралась власть. Все чиновники всегда назначались только из центра империи.
Еще одной особенностью Китая того периода были многочисленные крестьянские восстания. Их основной причиной было повышение налогов. Власти обычно шли на выполнение требований восставших.
В Средние века в Китае происходили большие сдвиги в хозяйстве. В сельском хозяйстве стали применяться водяные мельницы, крестьяне обрабатывали землю большим количеством разнообразных плугов. Китайцы начинают производить фарфор и изготавливать сахар. К концу средневековья, к XVII веку, Китай представлял собой мощную державу с хорошо развитой системой управления.
Ответ:В цели общества было внушить страх перед церковью «не только сыновний, но и рабский». Это означало полное повиновение католической церкви без рассуждений и колебаний. Также без рассуждений и колебаний требовалось повиноваться вышестоящим членам ордена. И если священников запрещалось осуждать, даже когда человек видел их греховность, то тем более запрещалось осуждать вышестоящих членов ордена, даже если была видна их неправота.
Иван Грозный , годы правления 1547-1584 гг Европейские правители этого времени короли Франции: Генрих 2(1547-1559гг) Франциск 2(1559-1560гг) Карл 9(1560-1574гг) Генрих 3(1574-1589гг)