Ответ:
Весна зазвичай настає непомітно, поволі, іноді випереджаючи календар, а часом, ніби забувши про дати.
Одного разу раптом стає трохи тепліше, сонце набирається сили й починає топити бурульки під дахами та сніг на землі. Буває, що його навіть не видно за хмарами, але тепло вже відчувається. І сніг з льодом починають відступати, здаючи територію шматочок за шматочком. Показується мокра чорна земля, всюди сльота. Але це ненадовго, вже скоро полізе свіжа трава й розпустяться весняні квіти.
Перше, що помічаєш з початком весни — це зміни в повітрі. Дихати стає легше, повітря наповнене теплою свіжістю і вологою. І нехай ще небо похмуре та пориви вітру холодні, але вже виразно відчувається подих весни. Вітер розриває покрив сірих хмар, там і тут проглядає яскраве блакитне небо. Вітер розносить хмари, відкриваючи сонце. Воно гріє все більше, оживляючи природу навколо. Підсихають гілки й стовбури дерев, пробуджуються маленькі бруньки. Скоро все навколо зацвіте й зазеленіє.
Весна в місті знімає втомлений і вже сіруватий сніговий килим з вулиць і будинків, підсушує тротуари. До навколишніх звуків додається радісне цвірінькання птахів, а також шум людських кроків і шурхіт автомобільних коліс, які взимку приглушує сніг. Погода налагоджується, теплішає з кожним днем. Люди знімають важкі пуховики й чоботи, переодягаючись в більш зручну та зазвичай більш яскравий весняний одяг. Все більше перехожих на вулиці, всюди гуляють діти. Гарна погода змушує всіх виходити з будинків.
Ось таким я бачу початок весни. Цей часто похмурий і вітряний період відлиги та першого тепла швидко змінюється буйним цвітінням садів і парків. Але саме в ньому найбільш яскраво відчувається момент, коли природа навколо пробуджується, змінюється, оживає.
