Всесіт - утворне слово від слова СВІТ.
Світ - навколишнє середовище.
Цей твір змусив мене згадати найбезтурботніші роки мого життя. Я не можу назвати якийсь один найяскравіший спогад мого дитинства. Я багато чого пам’ятаю, і кожен мій спогад – безцінний.
В найпершу чергу згадуючи дитинство, я згадую Закарпаття, в якому практично виросла. Я дуже часто їздила з мамою до родичів, і більшу частину дитинства провела зі своїм двоюрідним братом Вітьком.
Це мій найулюбленіший братик! Пам’ятаю, як ми з ним гралися в схованки та разом малювали різні будиночки. Пам’ятаю, як він вчив мене їздити на велосипеді та переносив на плечах, коли нам потрібно було пройти через гусей, яких я так боялась.
Також пам’ятаю, що він дуже любив мене лякати і я через нього постійно боялась сама ходити по будинку, чи виходити в ніч на подвір’я.
Досі згадую ті відчуття, що виникали, коли я блукала по дому. Мені тоді здавалося, що цей дім немов замок! Кожна дрібниця тоді сприймалась зовсім інакше. Найбільш за все я любила кімнату з балконом на другому поверсі. Вона була майже пуста, і до неї практично ніколи ніхто не заходив, що додавало ще більшої, якоїсь, інтриги. Це лише маленька частинка мого дитинства, яка для мене являється найдорожчою! Раніше я дуже хотіла скоріше подорослішати, а тепер розумію, що саме дитинство було найсолодшим моментом мого життя і дуже шкода, що не можна повернутися назад та пережити все спочатку. (можеш своє добавити і поміняти)
Думаю так,но украинский я ещё плохо знаю прости.
Журавли в весеннем небе синем
Я смотрю, дыханье затая
Ведь они к тебе летят, Россия
Родина чудесная моя.
Ведь они к тебе летят, Россия
Родина чудесная моя.
Может быть летят они на Волгу
Или на простор донских полей.
Я смотрю с тоской в душе подолгу
На летящих в небе журавлей.
Я смотрю с тоской в душе подолгу
На летящих в небе журавлей.
Унесли меня шальные ветры
От родимой матери земли
Между ней и мною километры
И крутые тропы пролегли.
Но люблю родную землю свято
Вырвать мне из сердца нелегко
И кудрявый тополь возле хаты
И ромашки в поле за рекой.
И кудрявый тополь возле хаты
И ромашки в поле за рекой.
Там бродил я по тропинкам узким
В детские далёкие года
Был я сердцем и душою русским
Русским я останусь навсегда.
Был я сердцем и душою русским
Русским я останусь навсегда.
Журавли в весеннем небе синем
Я смотрю, дыханье затая
Ведь они к тебе летят, Россия
Родина чудесная моя.
Ведь они к тебе летят, Россия
Родина чудесная моя.
Язик без кісток
ХАТА СКРАЮ
Чортова Дюжина