Бывают почвы:
арктические
мерзлотаежные
вулканические
подзолистые
бурые лесные
серые лесные
черноземы
каштановые
бурые полупустныные
желтоземы
и почвы горных территорий!
Сельскохозяйственная отрасль
Машиностроение
Пищевая промышленность
Текстильная промышленность
Бризи — вітри з добовим періодом, які дмуть по берегах морів і великих озер. Денний бриз дме з моря (озера) на нагріте узбережжя, нічний — з охолодженого узбережжя на море (озеро). Вертикальна потужність бризового шару — декілька ста метрів, його розміщення вглиб берегової лінії — кілометри і десятки кілометрів. Бризи добре помітні в стійку літню погоду (в антициклонах). Вони спостерігаються на берегах Білого, Чорного, Азовського, Каспійського морів, озер Ладозького, Онезького, Севан, Іссик-Куль та ін. Особливо яскраво бризи виявляються в тропіках.
Мусони — рух повітря в нижній частині тропосфери над певними регіонами Землі з різкою зміною його напрямку від зими до літа на протилежний або близький до протилежного; напрям руху повітря при мусонах протягом сезону дуже стійкий. Оскільки зимові мусони частіше всього направлені з суші на океан (континентальні мусони), а літні—з океану на сушу (океанічні мусони), то одночасно зі зміною мусонів проходить зміна сухої малохмарної зимової погоди на вологу дощову літню. Мусони визначають основні особливості мусонного клімату.
Мусонний клімат — клімат регіонів, у яких атмосферна циркуляція має характер мусонів і відрізняється різко вираженим річним ходом опадів — з дуже сухою зимою (континентальний мусон) і дощовим літом (океанічний мусон). На західних окраїнах материків у субтропічних широтах, де зимовий мусон спрямований з океану, а літній з материка, розподіл опадів за сезонами зворотний; клімат цих районів прийнято називати середземноморським.
Є тропічні і нетропічні мусони. Тропічні мусони — це мусони тропічних широт, найбільш характерно виражені в басейні Індійського океану, включаючи південь Азії, центральні райони Африки, північ Австралії. Літній тропічний мусон, як правило, океанічний, супроводжується значними опадами; зимовий континентальний створює малохмарну, суху погоду. Літній тропічний мусон на півдні Азії має переважно південно-західний напрям, зимовий — північно-східний.
Нетропічні мусони—це мусони нетропічних (помірних і полярних) широт, з добре вираженим переважанням одного напрямку вітру взимку і протилежного або близького до протилежного напрямку влітку. Вони пов'язані з сезонно змінним розподілом баричних систем наданим районом, що, у свою чергу, залежить від сильнішого охолодження взимку і нагрівання влітку материків у порівнянні з океанами. Особливо характерні нетропічні мусони Далекому Сходу (Східний Китай, Корейський півострів, Японія), менше — північній окраїні Євразії і деяким іншим регіонам.
Пасати—це постійні вітри, які дмуть з ділянок високого тиску в напрямі екватора.
Повітря, нагріте над екватором, піднімається і рухається до полюсів. Та оскільки земна куля обертається, на повітряну течію починає діяти сила обертання Землі. Чим далі від екватора, тим відхиляюча сила обертання Землі стає більшою, і повітря починає рухатись у Північній півкулі не на північ, а на північний схід. І близько 30° пн. і пд. ш. повітря у верхній частині тропосфери вже йде з заходу на схід.
Скупчення повітря у верхніх шарах тропосфери на 30° пн. і пд. ш. та його опускання приводять тут до зростання атмосферного тиску біля поверхні Землі та утворення величезних антициклонів. На південь від смуги найвищого тиску, тобто на південь від 30° широти у Північній півкулі, повітря переміщується в південному напрямі, тобто до екватора, де атмосферний тиск нижчий. У Південній півкулі також виникають аналогічні течії повітря в нижніх шарах атмосфери від пояса високого тиску (30° пд. ш.) в бік екватора і до помірних широт.
Отже, пасати — це постійні вітри біля поверхні Землі від 30° пн. і пд. ш. в напрямі до екватора.
Вітри у верхніх шарах атмосфери від екватора до 30° північної і південної широти називаються антипасатами. Пасати й антипасати утворюють повітряне колесо, по якому підтримується безперервний кругообіг повітря між екватором і тропіками.
Циклон — великомасштабне атмосферне збудження вихрового характеру (на початковій стадії — хвильового), пов'язане із зниженим тиском. Мінімальний тиск припадає на центр циклону. Вітри в циклоні Північної півкулі дмуть проти годинникової стрілки, спрямовуючись у нижньому шарі до центру; у Південній — за стрілкою годинника з таким же спрямуванням у нижньому шарі. У поперечнику циклони досягають 1000—3000 км. Із фронтами в циклоні пов'язані широкі зони хмар та опадів; хмари та опади інших типів спостерігаються також у циклоні всередині повітряних мас незалежно від фронтів. Проходження фронтів підчас циклонів і відповідна зміна повітряних мас створюють різкі коливання температури. Швидкість поступового руху в циклоні в середньому близько 30 км/год; напрям переміщення —
Начиная с 16-го века, когда Николай Коперник продемонстрировал, что Земля вращается вокруг Солнца, ученые начали неустанно работать, чтобы перенести этот процесс в математические термины. Ведь если это яркое небесное тело, от которого зависят сезоны, суточный цикл, и вся жизнь на Земле, не вращается вокруг нас, то, какая же природа нашей орбиты по отношению к нему?
В течение нескольких веков астрономы исследовали это явление и решили, что вращение Земли вокруг Солнца имеет множество увлекательных характеристик.

Графическое представление орбиты Земли
Прежде всего, скорость вращения Земливокруг Солнца равняется 108,000 км/ч. То есть наша планета проделывает путь в 940000000 км за одну орбиту. Один оборот занимает 365.242199 средних солнечных дней. Это и объясняет, почему нужен дополнительный календарный день каждые четыре года (во время високосного года).
Дистанция планеты от Солнца зависит также от орбиты. Невероятно, но расстояние Земли и Солнца никогда не бывает одинаковым. Всего выделяют два периода. Первый - перигелий, когда планета ближе к Солнцу. Как правило, это припадает на 3 января. В это время расстояние составляет около 147 098 074 км. Второй - афелий, период максимального отдаления. Это происходит ближе к 4 июля, и дистанция занимает около 152 097 701 км. И жители северного полушария могут заметить, что "теплая" или "холодная" погода не соответствуют обычному представлению.