Вілла панна ванна пенні мадонна
Ми з класом вирішили, піти і поглянути на те озеро. Там було дуже красиво, але і холодно. Невдовзі я з Ольою відійшли дальше від колективу. Цю місцину я знала ще з дитинства, бо з батьками часто проводила тут час. Ми йшли на прогулянки, годували лелек, але на жаль тепер їх не було. Я дуже розчарувалась не побачивши жодного чорнопузого птаха, але розуміла що мороз помішав їм тут оселитись. Ми з Ольою гуляли навколо озера, тут ми побачили самотнього лелеку. Підійшовши ближче, ми зрозуміли що в нього було поранене крило і він дуже змерз. Я залишилась з бідолашним птахом, а Оля побігла по Тетяну Іванівну та клас. Коли всі прийшли ми обережно взяли птаха на руки і відвели його до школи. Там Тетяна Іванівна обмотала йому крило і ми його відігріли. І сказали що хтось повинен приютити птаха, доки все не заживе. Ніхто не хотів брати птаха, але я викрикнула що візьму його, буду піклуватись про нього, годувати і приділяти увагу. Тетяна Іванівна була не проти. Прийшовши додому, я розповіла все батькам і вони також були не проти залишити птаха, бо любили тварин. За пару місяців у Грицька, так я його назвала, крило зажило, і потепліло, йому було час відправлятись до зграї. Я дуже полакала коли ми прощались, але кожної весни Грицько прилітав до мене і я раділа кожного дня новій зустрічі з ним
Ответ:
Всі складнопідрядні
Объяснение:
Бувають роки(які?)1.коли гриби самі в кошик лізуть
Не зрозуміла шо це, але ладно. Вибігають на велелюд ні сніжинки(з якою метою?)2.щоб зняти перед грибпикарем капелюха.
Але трапляються літа(які?) 3.що один гриб на весь ліс.
То і хлібно(Коли?) 4.коли грибно.
Досвідчений грибник добре знає(що?) 5.що найкраще вони ростуть за теплої погоди(Коли?) 6.коли не спостерігається різких перепадів температури між ніччю і днем
то не втрачайте надії(Коли?) 7.коли вам пощастило відшукати хоч один боровик.
З послідовною 5 речення.
Дмитро дав мені напитись води як кіт наплакав
<em> Ми народжуємося , живемо і вмираемо . Але , що відбувається між цими життєвими процесами . Кожен з нас навчається , одружується , але , якщо зануритися з головою в дитинство .Перед очими зразу з `являється лагідна посмішка мами і простягнута рука друга . Адже , коли ми були малими через нас турбувалися , так багато людей . Вони допомагали нам у всьому.</em>
<em>Ми відячували їм , як могли , говорили такі слова , як СПАСИБІ і ДЯКУЮ .</em>
<em> Ми підросли і вже не такі наівні , не такі малі . Мені здається , що подяка за турботу - це дарувати його іншим . Піклуватися про інших , як про нас малих . Я хочу стати вчителем . Для мене ця професія асоціюється саме з добротою і турботою . </em>
<em> Я хочу , щоб люди дякували іншим за їх добрі вчинки !!! ;)</em>