Человека делает счастливым его семья. Сначала это папа и мама, все родственники. Здорово когда все праздники объединяют и действительно тогда атмосфера счастья витает в воздухе. Близких людей даже можно не звать, по-настоящему близкий человек приходит сам и от души поздравляет. Счастье это когда
близкие люди тебя понимают и не просто в обычных ситуациях, а в сложных жизненных моментах и даже совершенных глупостях.
Понимание и гармония вот и есть истинное счастье. Часто люди не ценят то, что имеют, а зря. Счастье — это уметь ценить каждый прожитый день, радоваться мелочам. Безусловно, необходимо ставить жизненные цели и добиваться их, но самое главное нужно уметь быть счастливым, независимо от обстоятельств.
Конечно счастье это близкие друзья. На протяжении жизни некоторые люди появляются, а с кем-то общение прекращается. Но обязательно есть несколько близких друзей, проверенных ситуациями и надежных. Иногда кажется, что и не друзья они вовсе, а близкие родственники.
Счастье – это здоровье близких и родных. Нет ничего сложнее, чем испытание болезнью. Если все будут здоровы, то человек уже будет счастлив. Вообще жить в гармонии это великое счастье. Эта задача непростая, но чтоб быть счастливым необходимо проводить работу над собой. Нужно уметь получать это чувство и отдавать. Но, ни в коем случае, не ставить свои потребности выше. Счастлив тот, кто умеет отдавать и делать счастливым другого человека.
Самое главное счастье не только для человека, но и для всего человечества, это продолжение рода. Рождение ребенка порождает космическое чувство абсолютного счастья. Можно построить карьеру, заработать много денег, но не испытать счастья стать родителями. Дети определяют смысл жизни и делают ее наполненной, абсолютно счастливой.
Є на Поділлі місцина, подібної до якої не знайдеш у цілій країні. Тут стоїть на кам’яному півострові древнє місто Кам’янець-Подільський.
Цей важливий оборонний вузол на шляху зі Східної Європи до Балкан уходив до складу кількох держав: монголо-татарської орди, Великого князівства Литовського, польської Корони, Туреччини, Росії; та СРСР. Але місто по духу завжди залишалося українським.
У створенні неповторного обличчя Кам’янця взяли участь представники різних народів. Але найбільшими складовими в культурі Кам’янця були українська та польська, адже місто виросло на межі заселення двох народів.
За Польщі Кам’янець був місцем ув’язнення багатьох українських патріотів. У фортеці тримали незламного Устима Кармелюка. З цим епізодом в історії міста пов’язана цікава місцева легенда.
Кажуть, коли Кармелюка везли до фортеці, його побачила молоденька польська панночка. Закохавшись у мужнього красеня, вона почала шукати спосіб визволити його з неволі. Піднявшись одного дня на 40-метровий мінарет, прибудований турками до Петропавлівського собору, панянка вистрілила з лука в те вікно Папської вежі, де мав знаходитися в’язень. До стріли, крім записки, було прикріплено згорнуту в кульку довгу і міцну турецьку шаль.
Кажуть, що Кармелюк втік з фортеці завдяки цьому подарунку...
Кілька днів пробув у Кам’янці в 1846 році Тарас Шевченко, мандруючи Україною за завданням Археографічної комісії.
Майже вісім місяців у часи визвольних змагань Кам’янець був тимчасовою столицею Української Народної Республіки.
Так дивно відобразилася на долі маленького містечка на Поділлі вся історія України. Кам’янець-Подільський залишається в пам’яті як символ українського духу, що протягом століть гартувався вогнем і мечем
Означено особові: Запрошу її якось на танці, така-то гарна. Танцюєте вже не першу годину, не важко?
Неозначено особові: Уже давно чекали на її повернення всім селом. Говорили за цим столиком про щось буденне, зовсім нецікаве.
Безособові: Кожного дня вечеріло все раніше. На цих уроках було намальовано так багато дитячих картин.
Узагальнено особові: Як сіно косять, до дощів не просять. Не хвали коня, поки з дороги не вернешся.
Звертання: Ганно, а нащо нам все це, ходімо краще в кіно? Знаєш, рідно країно, як часто думаю про тебе я.
Вставні слова: Думаю, нам варто було розповісти Денису про цю ситуацію. Проліски, як на мене, - найкрасивіші квіти на землі.
Часто кілька аркушів папірусу з'єднувалися разом, і виходив сувій 20 — 27 аршин довжини
