Мои родители для меня являются самыми важными людьми. Они всегда придут на помощь и всегда смогут утешить и развеселить. Я их люблю и уважаю, потому что они меня воспитали и вырастили. Только они знают меня так сильно, как нужно им. Я очень люблю с ними гулять и проводить время. Без них я не имею смысла жизни, и когда их не станет, я буду помнить их, как героев моей жизни. Спасибо вам за все, мои родители.
Мої батьки для мене є найважливішими людьми. Вони завжди прийдуть на допомогу та завжди зможуть втішити та розвеселити. Я їх кохаю та поважаю, тому що вони мене виховали та виростили. Тільки вони знають мене так сильно, як потрібно їм. Я дуже люблю з ними гуляти та проводити час. Без них я не маю сенсу життя, та коли їх не стане, я буду пам'ятати їх, як героїв мого життя. Спасибі вам за все, мої батьки.
Хай щастить)
Я люблю спостерігати за всім, що відбувається навколо мене. Сьогодні я прокинулась від того, що в моє вікно яскраво світило весняне сонечко, воно переливалося, зафарбовувало стіни кімнати у різноманітні кольори, дарувало радість і тепло. Такий ранковий подарунок змусив мене швиденько вибігти на вулицю і нарешті насолодитися цим чудесним днем, справжньою казкою, створеною самою природою. Я живу в звичайнісінькому приватному будинку на вулиці, де повно таких же схожих між собою невеличких, акуратних будиночків. Але весна все змінює. Моя вулиця араз виглядає як кадр з чарівного мультфільму, у якому описано вигаданий світ. Навколо все починає цвісти: молоді абрикоси вже демонструють свої перші рожево-біленькі квіточки, на яблунях і вишнях вже з’являються зелені бруньки, які от-от перетворяться у зелені листочки, біля вікон уже розпускаються тюльпанчики, і де-не-де ще досі можна знайти маленькі проліски. Краса зараз повсюди. Непримітні до цього будиночки зараз тільки доповнюють, вдало вписуються у загальну картину, вони вже не здаються такими сірими і безбарвними, хоча саме такими були лише кілька днів тому.
Подивись навколо... Хоч раніше ми - українці, сильна і могутня нація - потерпали у вогні війн і революцій, молились за спасіння душі у голодомор... Але зараз... Квітуча країна, хоч з неідеальною, але перспективною політикою і економікою. Наука з кожним днем приносить все більше і більше своїх плодів. А головне - люди щасливі і дружні. Чи не про це мріяв Ярослав Мудрий, коли розумом і мечем ставив Україну на ноги і допомагав їй робити перші кроки у великий і незбагненний світ?!
Самый смешной момент в пьесе Мартин Боруля это сам Матрин Боруля. Конечно понятие "Смешно" субьективно, однако я иронично посмеялся с момента где он слёзно прощался с документами.
Як на мене Іван Фірцак може бути прикладом для наслідування. По при всі труднощі він йшов до мети і не здавався. Його підтримували вірні друзі, і навіть Піня. Кремезність це не знак того що ти сильний, по справжньому сильний це той хто захищає слабших і скривджених.
Нажаль більше придумати не можу
Подробнее - на Znanija.com -
znanija.com/task/24665033#readmore