Умови існування живих організмів – це наявність води,
світла, повітря, продуктів харчування. Усе живе на планеті завжди
пристосовується до різних умов існування. У нашій місцевості умови
змінюються зі зміною пір року. Активний розвиток рослин починається
навесні й триває протягом усього літа. Саме в цей час рослини отримують
достатню кількість тепла, світла й води. Восени їх розвиток поступово
припиняється. У дерев опадає листя. Однорічні рослини гинуть. У ґрунті
залишається тільки їхнє насіння, яке проросте наступної весни. У
багаторічних трав відмирає наземна частина рослин і зберігаються тільки
підземні органи – кореневища або цибулини. Восени зменшується, а взимку і
зовсім припиняється надходження води та поживних речовин із ґрунту.
Дерева
покриті листям лише влітку. Їх стовбури й гілки захищені від
випаровування води взимку досить товстою корою, а бруньки в більшої
частини дерев – щільною смолистою лускою. Вічнозеленими залишаються
тільки хвойні дерева.
У рослин сформувалися різні
пристосування до умов існування. Наприклад, рослини, які живуть у
посушливих місцевостях, під час дощів запасають воду в листі та стеблах
(кактуси, алое). В одних рослин листя перетворилося на колючки, листя
інших має грубий восковий покрив, що дозволяє їм ощадливо витрачати
воду. Деякі рослини (саксаул, верблюжа колючка) дістають воду з великої
глибини завдяки дуже довгому корінню.
Території поблизу екватора –
це найтепліші райони нашої планети, де завжди тепло і часто випадають
дощі. Тому рослини тут ростуть швидко й густо.
У багатьох тварин
восени накопичується шар жиру, а хутро стає густішим, наприклад, у
лисиці, вовка, зайця, лося. Деякі тварини впадають у сплячку, і тоді всі
процеси життєдіяльності в них уповільнюється. Наприклад, ведмідь,
їжаки, ящірки, змії, байбак.
Тварини, які живуть у ґрунті,
пристосовані до життя в умовах недостатньої кількості світла. Так, кріт
має своєрідну будову передніх лап, кисті його сильно розвинені й
перетворені в лопати, якими він розгрібає землю. Коротке, але густе
бархатисте хутро крота захищає його шкіру від контакту з землею. Очі в
крота дуже малі й недорозвинені, але вада зору компенсується добрим
нюхом. Вушних раковин немає: вони заважали б кротові просуватися у
вузьких підземних ходах.
Найхолоднішими місцями планети є
Північний і Південний полюси. Небагато тварин змогли пристосуватися до
постійного холоду й оселитися там. Так, Південний полюс – це батьківщина
пінгвінів, яких захищає від низьких температур щільне пір’я з пухом і
жир. Білі ведмеді, кити й тюлені – теж мешканці полюсів.
Риби –
мешканці водного середовища – добре пристосовані до життя у воді. Так,
для дихання розчиненим у воді киснем вони мають спеціальні органи
дихання – зябра. Для переміщення у воді на тілі риб існують такі органи
руху, як плавці, а тіло зазвичай обтічної форми.
Певні птахи здійснюють перельоти на великі відстані в інші, тепліші, краї.
Испарение воды это-транспирация.Накрой лист полиэтиленом через некоторое время внутри появятся капельки воды.Нужно для роста и жизнедеятельности растения.
<span>Л.Полинг изучил молекулярное строение белка гемоглобина клеток крови. А также пришел к выводу, что прочность и устойчивость пептидных молекул обусловлена тем, что входящие в их состав атомы кислорода и азота связаны между собой водородными связями.</span>
У рыб 2 камерное сердце, 1 круг кровообращения, жаберное дыхание. у земноводных 3 камерное сердце, 2 круга кровообращения, лёгочное и кожное дыхание. у пресмыкающихся 3 полных и одна не до конца сформированная перегородка в сердце , кожа, лишенная желез. у птиц темплокровность, лёгочное дыхание , 4 камерное сердце , двойное дыхание . у млекопитающих теплокровность, вскармливание детёнышей молоком, 4 камерное сердце.