<span>Жилин и Диана подружились не сразу сначало она присматривалась к Жилину,а потом они подружились Диана стала приносить Жилину кувшинчик молока,хлеб
Жилин благодарил её он делал для неё куклы.Както раз он сделал куклу положил её а Дина подбежала взяла куклк и быстро убежала ей очень понравилась кукла.Диана очень спасла Жилина когда он был в яме она взяла из дому палку пока не кто не видил и принесла Жилину он выбрался и пошёл в побег.Вот такая была крепкая дружба у Дианы и Жилина!</span>
Меня зовут Кощей Бессмертный. Я живу в дремучем лесу. Недавно по лесу прошли слухи что змей Горыныч ищет друзей, сейчас пойду знакомиться. Очень волнуюсь. Баба-Яга предлагала чтобы она со мной пошла, но я отказался, не нужны мне секретари. Потому что если Баба-Яга пойдет со мной она даже слова мне не даст вымолвить. И что это получится. Кто пришел знакомится я или она. Получается что она а я так типа в сторонке постою. Нет! Сам пойду ведь я Кощей! А я ничего не боюсь. Думаю что я Горынычу понравлюсь. Так что то я засиделся. Все я пошел. А вы дети не шалите а то я к вам приду и будете вы мне сказки рассказывать пока я не засну(засыпаю я очень долго). Ваш Кощей Бессмертный.
Особливо жорстокою, неочікуваною, страшенною у своєму перебігу та наслідках є Друга світова війна.
Інтелігенція, зокрема письменництво, не могла залишитися осторонь величезної трагедії людства в цілому та окремих народів. Чимало письменників пройшли війну, брали участь у боях, втрачали близьких та друзів, були свідками жахливих родинних історій розлучень та щасливих єднань. Багато віршованих та прозових творів митців з різних куточків світу відобразили горе, кров, сем, злість, сльози – усі атрибути війни.
Кожна воююча країна виголошувала надто гучні речі, зависокі ідеали та священі інтереси прагла боронити, саме тому багато хто не одразу відкрив анти людяність війни та брехливість воєнної пропаганди. Одразу проти кровопролиття висловлювалися Стефан Цвейг та Бертольд Брехт. Письменники Ернест Міллер Хемінгуей, Уільям Фолкнер, Еріх Марія Ремарк пройшли Першу світову війну і «оцінили» всі жахи мілітаризму та військової агресії. В своїх творах вони показують біль втрат та відчай людей, відсутність будь-якої надії на нормальні умови існування, звичайне людське життя. Фронтовики, вірячи в певні ідеали, проходили війну, але повністю зневірячись у своїй правоті не могли знайти спокою у повоєнні часи. Так народилася генерація «втраченого покоління».
Пауль Целан у своїх збірках про війну висвітлює увесь спектр переживань, які завдає людині невизначене завтра, втрата близьких або постійна загроза життю рідни. «Останнім актом історії» називає поет війну і чекає на Страшний суд після неї.
Генріх Белль у своєму «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…», як і в інших творах показує звичайну людину на війні, жертву обставин та часу, в якому випало жити. Герої – звичайні солдати, які не знайшли внутрішньої сили повстати проти фашистської системи, і тепер постійно страждаючі від причетності до горя інших.
Письменник не тільки засуджує фашизм, але й будь-яку війну, як прояв насильства над людиною.
Багато інших письменників та поетів всього світу різко засудили у своїх творах Другу світову війну та несли гасло не допустити ніколи більше подібних трагедій.
Зима. Т.к. там описывается, как мальчишки смотрят в окна людей и видят наряженные ёлки, т.е. это Рождество, а Рождество—зимой. Ну и тд.