Рідна мова... Вона така неповторна, мелодійна і співуча, бо ввібрала в себе гомін дібров і луків, полів і лісів, духмяний, п'янкий запах рідної землі. У народу немає більшого скарбу, ніж його мова. Бо саме мова - це характер народу, його пам'ять, історія і духовна могутність. У ній відбиваються звичаї, традиції, побут народу, його розум і досвід, краса і сила душі, вона його, народу, цвіт і зав'язь. Ще в дитинстві рідна мова допомагає нам пізнавати світ, відкривати для себе великий і чарів-ний світ життя. Без мови не може існувати і розвиватися суспільство, бо вона допомагає людям обмінюватися думками, висловлювати свої почуття, досягати взаєморозуміння, створювати духовні цінності.
Слово надто багато важить в житті, як відомо, воно може впливати на долю, воно вмить змінює настрій, робить людину щасливою або розгубленою. Прикро, коли чуєш, як часом, люди спотворюють нашу мову такими словами, яких не знайдеш у жодному із словників Тому вчи шануй свій народ мову і віру Ти повинен знати мову якою говорить батько й ненька Кожен гідний українець має володіти рідною мовою життя !!!!
))))))))))))))))))))))
Дихало( що робило?)
Виблискувались ( що робили?)
Червоніло( що робило?)
Повелася ( що зробила ?)
Кинув ( що зробив?)
Горить ( що робить?)
Стелиться ( що робить?)
Темніє ( шо робить?)
Все щасливо!!!
Означено особові: Запрошу її якось на танці, така-то гарна. Танцюєте вже не першу годину, не важко?
Неозначено особові: Уже давно чекали на її повернення всім селом. Говорили за цим столиком про щось буденне, зовсім нецікаве.
Безособові: Кожного дня вечеріло все раніше. На цих уроках було намальовано так багато дитячих картин.
Узагальнено особові: Як сіно косять, до дощів не просять. Не хвали коня, поки з дороги не вернешся.
Звертання: Ганно, а нащо нам все це, ходімо краще в кіно? Знаєш, рідно країно, як часто думаю про тебе я.
Вставні слова: Думаю, нам варто було розповісти Денису про цю ситуацію. Проліски, як на мене, - найкрасивіші квіти на землі.
Я люблю бути веселим. І мені ніколи не подобається, як інші сумують. Коли я бачу, як хтось плаче, в мене всередині налітає буревій емоцій, і я не можу не допомогти, тому хто плакав. Але коли я побачу, як хтось усміхаєть, я просто радію, радію і не можу нерадіти, адже усмішка не лише на моїм обличчі, робить мене веселим, і я матиму дуже гарний настрій, навіть якщо мене хтось образить. Люблю я усмішку на чужім обличчі, для мене радість інших, як своя.
Великою проблемою в нашій країні і в усьому світі є ставлення до природи. Люди вже не помічають навколо себе прекрасної природи, вони вирубують ліси, осушують болота, вбивають звірів, будують заводи і забруднюють природу. У багатьох країнах створено організації захисту природи, але це дуже мало, адже люди продовжують жорстоко знищувати природу, не усвідомлюючи того, що роблять. Природа — це наше життя.
Не буде природи — не буде нас. Винищуючи ліси, будуючи заводи на цих територіях, люди думають лише про гроші та вигоду, а ні в жодному разі про природу, про красу, про звірів і навіть про своє нормальне майбутнє життя. Я вважаю, що це ненормально, це жахливо, люди знищують природу, знищуючи себе. І ніхто не усвідомлює, що ми — частина природи. 1 якщо таке ставлення до природи не зміниться, жахлива неминуча катастрофа чекає на нашу Землю, і в ній будуть винні саме люди. Можливо, з часом люди зрозуміють, що вони роблять, але вже буде пізно, і ніхто не поверне нам чистого повітря, звірів, ліси, нашу рідну дорогу природу.