Знайомство з дідом Бочонком. Червиві сухарі, пошуки їжі. Хвороба Климкових ніг, самолікування. Хлопець побачив велике місто у долині.
"Книжечка для Дзвінки " з циклом віршів " Дивосвіт ",присвяченим доньці поета ,побачила світ у видавництві "Веселка" 1991 р. Ще онда книжка для дітей "Казки зі Львова " вийшла друком наприкінці 2001 р.
Я прочитав що його найбільше свято це кожний день коли він міг писати свої твори
Як я ставлюся до тих хто цурається свого роду, свого народу
Я вважаю, що ті, хто цурається свого роду, свого народу - нещасні люди. Вони наче дерева без коріння. Як то перекати-поле, що котиться куди вітер повіє. Адже кожна людина не з'явилася на цей світ з незвідки. Всі ми - нащадки наших пращурів, остання ланка довгого ланцюга поколінь. А якщо людина не цінує свого роду, то вона самотня і нещасна, хоча й не усвідомлює цього. Тому мені шкода цих людей. Шкода, що вони не розуміють того, чого самі себе позбавляють.
Іван Вишенський- це головний герой поеми І.Франка "Іван Вишенський".
У поемі поет зобразив останній період життя Вишенського - час,коли він став монахом-печерником на горі Афон.Поема"І.Вишенський" починається описом бурхливого моря,хвилі якого омивають високі скелі Афонської гори.Серед красивої природи гори ,розміщене гніздо аскетів .Там повна тиша,тільки жалібно плачуть дзвони.Тут,на Афонській горі поховав себе живцем Іван Вишенський.Іван Вишенський був людиною вразливою і боляче реагував на всіляке зло в людських стосунках.Не докричавшись до посланців ,він звертається до бога.Сталося диво,на старця упав промінь і утворилась дорога через море,на яку герой ступив і тихо щез
Іван вишенський був великою людиною,з розвиненим духовним світом,справжнім патріотом,адже не міг не відгукнутися на біль Батьківщини.Прийде час і він стане охоронцем рідної землі.
