Історія українців – це шлях вічної боротьби за свободу і власну незалежність. Не встигла наша нація відчути за спиною крила волі, як спіткало її чергове випробування. І замість згуртуватися, всім разом виступити проти спільного ворога, ми почали відособлюватися, зводити довкола своїх будинків і сердець кам’яні мури.
Сильніший намагається обдурити слабкого, а коли хтось протестує, висловлюючи незадоволення таким станом речей, злякані і ображені люди цілою юрбою намагаються заткнути йому рота. Шикають і погрожують закидати камінням сміливця, не розуміючи, що боротися потрібно з ворогами, а не союзниками.
<span>
</span>
Українці відрізняються терплячістю, яку виплекали в нащадках минулі покоління, звиклі жити у рабстві. Тільки зараз настав час згуртуватися, створити сильне соціальне військо, щоб змінити країну. Не терпіти, не мовчати, а говорити, кричати і стукати у зачинені двері, доки не зламається під народним напором замок.
Одна людина не здатна змінити світ, але тисяча зможе сколихнути скелю свавілля, а мільйони покладуть край обману і брехні. Люди не хочуть розуміти, що перетворюються на непереможну армію тільки у єдності. Величезну істоту з одним палаючим серцем і неймовірною силою, якої бояться нечисті депутати, корумповані чиновники і всі, хто наживається на своєму народі.
<span>Тільки гуртом українці вчергове здобудуть </span>щастя<span> як не для себе, так для майбутніх поколінь. Вигризуть зубами новий кусень свободи і правди, але тільки якщо зможуть об’єднатися. Не шукати, чия хата скраю, не намагатися обманути сусіда, щоб набити власні кишені, не боятися гучних заяв, не ховатися за спинами самотніх сміливців.</span>
<span>Шлях до зірок буде тернистим та важким, не всі знайдуть в собі сили, щоб дійти до кінця, але той, хто переможе лінь, перестане себе жаліти і подасть руку братові у скрутну хвилину, отримає найбільший скарб – волю і самоповагу. Єднаймося, панство, гуртуймося, сусіди, щоб піднести свою країну на самісінький вершечок світу, і перетворити її на Едем.</span>
