Україна- наша ненька, що ростила і піклувалася нами уже немало років. На мою думку настав час віддячити їй. Тим більше, що вороги захотіли отримати нашу родючу землю. Ми Україно- діти твої! Захистимо тебе в ці складні часи. Будеш ти процвітати. Як лілія навесні. Землю нашу ворогам не видать. Нехай мріють й далі.
Україно, ти найкраща моя.
Сізіфова праця - це безплідна, важка, нескінченна та навіть зовсім непотрібна праця.
Безособово:
Ще і вечір не настав, а на вулиці вже гримить.
Так тихо та спокійно,лише в комині віє.
До зими ще далеко , а вже мрячить та морозить.
Весною навкруг так зеленіє,так квітне і буяє,що сам губишся в цій красі.
особові:Небо грмить та блискає.
Вітер натужно виє,завива.
Дощ набридливо мрячить
Люто зимонька морозить,бо нема їй спочину.
Травичка зеленіє собі за вікном, а пташки для неї співають пісень
<em>Розтривожений</em>
<em /><em>Роз - префікс</em>
<em>тривож - корінь</em>
<em>ен - суфікс</em>
<em>ий - закінчення
</em>
...........родовий............