<span>-Привіт, Сергію!</span>
<span>-Привіт, Олексію. Ти щось шукаєш?</span>
<span>-Так. Хочу прочитати щось з художньої літератури. А ти чому тут?</span>
<span>- Я також прийшов взяти "Кобзар". Хочу поближче познайомитися з творчістю Шевченка!</span>
<span>-Зрозуміло.Напевно, і я собі візьму.</span>
<span>-Я тобі рекомендую твори Лесі Українки. Також дуже прекрасна письменниця.</span>
<span>- Звичайно,що візьму. Адже я дуже багато чув про неї,проте ніколи не читав її твори!</span>
<span>- Візьми, почитай. Наберешся життєвого опиту. Тай дізнаєшся багато чого нового про тодішнє життя!</span>
<span>-Зараз попрошу у бібліотекаря - "Любов Іванівна, будь-ласка, знайдіть мені щось з творчості Л. Українки".</span>
<span>-Хай щастить!</span>
<span>-Дякую! А ходімо зі мною, врна й тобі щось знайде.</span>
<span>-Та ні, я сам пошукаю.</span>
<span>-Зрозуміло.Ну що ж, тоді побачимося в класі.</span>
<span>-Так.До зустрічі.</span>
<span>-Бувай!</span>
<span> </span>
<span>Жили у країні Граматиці українські префікси. Було їх дуже багато: Роз-, Без-, Під-, Над-, Від-, Між-, Перед-... І були вони поважними, і пишалися собою, бо служили Українській мові - одній з найчарівніших мов світу.
Шанували префікси порядок, вони завжди знали, де й коли стати, як змінити слово, як грамотно писатися.
Але в кожній сім'ї бувають проблеми... Префікси З- і С-, жваві пустуни, були великими друзями, їх завжди бачили разом. Як вітер, гасали вони наввипередки по палацу. Тільки й чути було: з-з-з-, с-с-с-. Не в одного з поважних префіксів аж голова йшла обертом від того гасання. А коли кликали всіх до роботи, З- і С-створювали такий безлад у країні! Уявляєте, як вони з розгону, не задумуючись, ставали коло якогось Слова! Хто перший добіг, той і став. Так, кого хочеш, можна збити з пантелику!
Поважні префікси часто соромили пустунів, закликали їх бути серйознішими, відповідальнішими, - одним словом, виховували... Особливо обурювалися префіксиРоз- і Без-. "Ми теж можемо вимовлятися нечітко, але ж пишемося завжди однаково, бо інакше це було б неповагою до себе та й до інших префіксів взагалі!"
Але вмовляння не допомагали. І тоді префікси зібрали Велику наукову раду. Вони виступали з доповідями, сперечалися...
І нарешті ухвалили ПРАВИЛО:
префікс С- пишеться перед буквами К, П, Т, Ф, X,
префікс З- пишеться перед усіма іншими буквами.
І все.</span><span>З того часу префікси З-, С- і пишуться за такими правилами. Бо ПРАВИЛА є обов'язковими для виконання.</span>Хіба що невігласи цього не знають. Але у нас таких немає!<span>Юлія НОВАК,
учениця 5-го класу середньої загальноосвітньої школи № 20 імені Олени Теліги.
м. Феодосія.</span>
Ми весь час шось робимо, і ми починаємо забувати про свою людяність, а треба ніколи цього не забувати
Далека дорога
Рідна мама
Велика школа
Довгий урок
Сонячне літо
Яскраве сонце
Міцне здоровя
Дорога бабуся
Мабуть так
