<span>“Конфліктні ситуації”
Неминучість виникнення суперечностей є виявом закону єдності та боротьби
протилежностей, одного з класичних законів розвитку. За цим законом
будь-яке явище чи ситуація розглядається як єдність протилежних сторін,
що взаємовиключають одна одну, долають опір свого антиподу, проте,
водночас, не можуть існувати окремо, обопільне взаємозумовлюються (одна
існує лише тому, що наявна друга).
Єдність протилежностей завжди умовна, а їх боротьба абсолютна.
У конфліктах беруть участь як окремі особи, так і групи людей. Учасників
конфлікту називають опонентами, суперниками тощо.
Конфлікт - це ситуація, набір обставин, при якій виникає:
1) зіткнення протилежних сторін, сил чи поглядів;
або має місце 2) відсутність згоди між двома чи більше суб'єктами;
або спостерігається 3) внутрішній дискомфорт однієї особи.
У конфліктній ситуації кожна зацікавлена сторона прагне відстоювати та
досягати реалізації власних мети, цілей, думок, завдань, точки зору, при
цьому вона наводить аргументи на свою користь, перешкоджає опоненту
чинити так само, використовує всі прийнятні у даній ситуації заходи та
форми впливу і намагається здолати опір іншої сторони.
Донедавна, домінуючою вважалася точка зору, згідно з якою конфлікти в
організації - річ небажана (доктрина школи Вебера), їх необхідно
уникати, а якщо вони все ж таки з'являються, то гасити на ранній стадії,
не даючи змоги розвиватися. Конфлікти асоціюються з усілякими
негараздами, суперечками, ворожістю, боротьбою і не мають позитивних
ознак.
Однак сучасна школа менеджменту дійшла до висновку, що конфлікт, попри
негативні риси, відіграє і позитивну роль - сприяє рухові організації
вперед і визначає фактори, що заважають цьому процесові. Термін
"конфлікт" можна визначити як джерело творчої енергії, якою слід
управляти, тобто спрямовувати її у бажане русло.
Першоджерелом конфлікту або умовою його виникнення вважається конфліктна
ситуація - тобто, ситуація, у якій одна із складових змінює свої
кількісні чи якісні значення, що призводить до загострення стосунків між
конфліктуючими сторонами. Тут вступає у силу ще один з основних законів
філософії - закон переходу кількісних змін у якісні. Конфлікт не
виявляється доти, поки існуюча ситуація або влаштовує усі задіяні чи
зацікавлені сторони, або ж ці сторони ще не в змозі вплинути на розвиток
ситуації, не володіють достатнім потенціалом (тобто конфлікт
прихований).
Конфліктна ситуація, що вимагає вирішення, передбачає існування кількох
обов'язкових елементів:
• учасників конфлікту (дві або більше сторони, що переслідують несхожі
чи прямо протилежні цілі);
• об'єкт конфлікту (конкретне явище, причина, стан справ, навколо якого
розгортається суперечка);
• рушійну силу - інцидент (факт зіткнення протилежних сил).
</span>ось
