<span>Значення диких ссавців у природі. Ссавці входять до складу багатьох біогеоценозів і впливають на їхнє існування: використовуючи в їжу інших тварин, підтримують на визначеному рівні їхню чисельність (зокрема, хижі ссавці регулюють чисельність травоїдних тварин); живлячись рослинами, впливають на співвідношення видів рослин у біоценозах, а також сприяють поширенню їхніх плодів та насіння. Поїдаючи трупи тварин, хижі ссавці (гієни, шакали) виконують роль «санітарів» у природі. Деякі ссавці, що живуть у ґрунті (кроти, сліпаки, землерийки), перемішуючи його, впливають на процеси ґрунтоутворення. Роль ссавців у природі багато в чому залежить від їхньої чисельності (наприклад, при малій чисельності кабани сприяють поновленню лісу, зариваючи у ґрунт насіння дерев і чагарників, а при великій чисельності, неодноразово «переорюючи» ґрунт, з’їдають усе, що може прорости).Значення диких ссавців у господарстві людини. Чимало ссавців, зокрема гризуни, завдають шкоди культурним рослинам, знищують запаси продуктів, псують дерев’яні частини будівель, морських суден, переносять збудників небезпечних захворювань людини (наприклад, чуми, лептоспірозу) тощо.Багато ссавців (лось, північний олень, кабан, сайгак, морський котик, соболь, білка) мають промислове значення. Деякі з них до початку XX ст. стали рідкісними, і їхній промисел у наш час став можливим лише завдяки великій роботі з їх охорони, у тому числі повній забороні полювання на них.Звірівництво. З метою найбільш повного задоволення потреб у хутрі та м’ясі диких ссавців, збереження необхідної чисельності мисливсько-промислових тварин у природі в багатьох країнах розвинено звірівництво. На звірофермах успішно розводять сріблясто-чорних і платинових лисиць, блакитних песців, американських норок, нутрій тощо. На деяких фермах розводять плямистих оленів і маралів з метою одержання цінного м’яса і шкіри. Молоді роги самців, покриті бархатистою шкірою (панти), використовують у медицині.Охорона ссавців полягає у встановленні строків та правил полювання на промислових звірів; створенні заказників, заповідників для відновлення чисельності популяцій цінних рідкісних видів тварин; проведенні акліматизації та реакліматизації тощо. До Червоної книги України занесено 41 вид ссавців, зокрема їжак вухатий, нічниця триколірна, вечірниця мала, ховрах європейський, рись звичайна, видра річкова, кіт лісовий, зубр, тхір степовий та ін.</span><span />
1)<span>В лактирующей груди окситоцин вызывает сокращение миоэпителиальных клеток, окружающих альвеолы и протоки молочной железы. Благодаря этому молоко, выработанное под воздействием гормона </span>пролактина<span>, выделяется из груди. При грудном кормлении окситоцин поступает в </span>молочную железу<span>, помогая молоку проходить в субареолярные протоки, откуда молоко выделяется из сосков. После поглощения ребёнком из молока окситоцин поступает в </span>гипоталамус<span> через спинные нервы. Воздействие на гипоталамус ребёнка побуждает нейроны гипоталамуса вырабатывать окситоцин и способствует пусковому импульсу в выработке окситоцина прерывистыми толчками. Эти толчки являются результатом пульсирующего выделения окситоцина из нейросекреторных окончаний нерва в </span>нейрогипофизе 2)Матка, uterus (греч. metra s. hystera)<span>, представляет собой непарный полый мышечный орган, расположенный в полости таза между мочевым пузырем спереди и прямой кишкой сзади. Поступающее в полость матки через маточные трубы яйцо в случае оплодотворения подвергается здесь дальнейшему развитию до момента удаления зрелого плода при родах. Кроме этой генеративной функции, матка выполняет также менструальную. </span>3)<span>Проявления </span>внутриутробной<span> задержки </span>развития<span> зависят от </span>нарушенной <span>фазы </span>развития. …Дородовое<span> наблюдение. </span>Внутриутробная<span> задержка </span>развития<span> — </span>фактор<span> риска </span>гибели плода. …Ребенка<span> после рождения сразу передают неонатологу</span>
