Моя мама народилася в селі, але зараз живе в місті. Коли вона була маленькою дівчинкою, то часто слухала пісні, які співала її мама, моя бабуся. І багато з них пам’ятає й досі. Наприклад, коли у мами сумний настрій, вона співає пісню:
“Зоре моя вечірняя”
Зоре моя вечірняя, Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Вітки розпустила,
А над самою водою
Верба похилилась.
Ця пісня написана на слова Т. Шевченко і музику Я. Степового.
Коли я слухаю її, стає сумно, спливають образи заходу над річкою, широких схилів Дніпра; красивих дерев, які опускають свої вітки до самої води. І я думаю – яка ж красива природа в наший рідній Україні, як красива душа поета, що склав пісню; і як тонко відчув композитор смуток і надію її слів.
А більше всього мені подобається мамин голос – тихий, сумний, рідний. І я відразу хочу їй чимось допомогти або її втішити. Адже вона – моя найрідніша людина!
<span>Вранці машини їхали дуже<span> </span>швидко</span>
<span>За вікном<span> </span>сильно<span> </span>дув вітер.</span>
<span>Я<span> </span>старанно<span> </span>роблю домашне завдання.</span>
<span>Мої друзі<span> </span>добре<span> </span>ставляться до мене.</span>
<span>Восени птахи<span> </span>сумно<span> </span>прощалися зі своїми домівками.</span>
<span>Я непомітно для себе змінив свій імідж.</span>
Гарне намисто вкрилося пилом
[ш ч е б е т а н' а]9букв, 9звуків
[н а с і н'а]7букв,7звуків
Хто? дуб дуб який? могутній дуб що робив? стояв стояв де? за селом